Життя західної української діяспори
було і є занадто суперечливим
і складним, щоб його можна
було відобразити простими
засобами інформації.

Тут потрібен образний,
художній підхід, який
вибрав Едвард Козак
у своєму „Лисі Микиті“.

Тут політична сатира
відображає його епоху,
а смілива критика недоліків
української громади
висвітлює те, в чому ми
самі не наважуємося
собі признатися.