Page 110 - ukr

Basic HTML Version

важно, без боязни клякнути до сповіди, виню
перед тим трп повні чарки виски. А що не
мудро ?
Гриць мабуть незгоджував ся з поглядами
Микити, бо завважав: — Деж так на підаитку
приступати до сьвятої сповіди — якось оно ні­
яково, тай сьвященик почує горівчаний смрід.
Що, кажеш: почує? — горячив ся Ми­
кита, а, нахилившись майже до самого Грице-
вого лиця, прорік: Я і ту перепону предвидїв,
небоже. А знаєш ти, чоловіче, що той наш ла-
батий чорт сповідає за кратками? Деж він за
кратками почує виску, коли відвертає від чоло­
віка голову. Микита, сказавши ті слова, сіяв з
радости, що винайшов новий спосіб, як відваж­
но і сьміло можна висповідати ся, а на Гриця
глядів з гори мов борець — герой на побідже-
Ho.ro.
противника.
С. М.
----------
Опущена.
Маруся була круглою сиротою і, хоч роди­
чі, крім білого личка і синіх, сьміючих ся очий,
не лишили їй в спадщині майже нічого, она
тим не журила ся, бо довіряла своїй дівочій
красі, котрою ненька-природа обдарувала її
щедро.