Basic HTML Version
Білі невільники.
В Ернѳст, Па. як і по всіх копальнях мяг-
кого і твердого угля, запанував отрайк. Заряд
юнії углекопів, при віднові умовк в властите
лями: копалень ухвалив страйк, щоби в сей спо
сіб приневолити углевих царів до принятя своїх
мінімальних жадань. Але властителі, заосмотрив-
ши ся наперед в великі запаои угля, не вовсіи
спішили оя з ваключуванем умови. Они внали,
що голод великий пан, а їх найліпший союзник.
Тому справу угоди проволікали 8 тижня на
тиждень 8 міояця на місяць, ставляючи немож
ливі до принятя услівя.
Страйк вже тягнув ся три місяці, а угле-
копам вачав доскулювати голод. Що голод дово
дить до ексцесів, о тім внали компанїств дуже
добре, бо побільшили «начно свою ґвардію, ко
тра стерегла майнів. Углекопи в Ернест, по
найбільшій части Українці, Поляки, Литвини та
Словака називали тих ґвардистів „козаками".
Від страйку терпіли всі мешканці місточка
Ернест, але вже-ж найбільше терпів Матій Се-
нюта. Він мешкав в скрайній хатї, як 8 западу
входить ся до місточка. А походив він 8 Гали
чини з Поділя. В его хаті мешкало вісїмнайцять
бордінґерів, всі галицкі Українці. Число їх за