Page 103 - ukr

Basic HTML Version

МИ ВІДРЕКЛИСЬ...
Ми там були. Його карали,
А ми етоялн~ -з-баку .всї
Та обережно неї* мовчали
Пест, жаль в душі своїй скрйвалп.
Великії^ эдлт, на дні душі..,.
Спитали вороги в тій хвили:
„І в вас такий же дух, здаєсь! ?
Ви-ж у дружбі
V,
ним разом жил-
Ми відреклись... Нас увільнили,
А тут озвав'ся і півень дссь.
Ми чули : — Хорими устами
Він все прощав ще ворогам;
Він їх благословляв словами,
В рай відчинив убійци брами...
Та чи простпв він нам, другам!?
З росийського.
П Е С І Т ї Н Ь.
Пес, тримаючи в зубах кавалок мяса, переходив через міст.
Нараз побачив свою тїнь на поверхні води. Думаючи, що се дру­
гий пес несе кавалок мяса, скочив за ним до води. Однак не лише
що не відобрав мяса тому другому псови, але і своє випустив з
зубів і оно упало на дно ріки.
Той, що бажає чужого, звичайно тратить своє власне.
*
*
Довіряйте більше природі, як злому докторови.
Вимітай снїг з перед власних дверей.