йірб'йадїіти Ік'до себе. Тим часом'померла жійка'; Бідйі^й’батько
пЬс¥ан6вив: сгір6вадйти до себе Дитину. Післаѣ гроші йа дбр'оіу,
добрі люди купили' біл'єт на колїю та корабель, привязали
се ' і
мі-
іііочку на ійй'іо дитини, написали на картці адресу батька, і прооь-
бу до'Християгі, іцоби по дорозі заиялй ся дитйною. Так йус^йли
дитину в доірогу.
На дорозі люди давали дитині їсти, на ніч брали жінки дитину
поміж свої дїти, а коли плакала, то єї колисали. Так приїхала ди
тина над море. На корабли все хтось заияв ся дитиною, дали єї
їсти, положили до сну. Люди, що їхали кораблем обдаровували
дитину грішми, а жінкії щоденно обмили єї та убирали в чисту
одїж. Д’Коли диїйна* приїхала, доі Ню Йорку,* якась чесна душа по
садила єї до трену і зателеграфувала до батька. Того вёчера бід
ний робітник мав вже дитину в своїх обіймах і дякував Богови,
що опікував ся нею йо дорозі. Отець наш Небесний все дбає і за
найменшого з поміж нас. Чи не,повинні ми бути сторожами бра
тів наших, щоби кров їх ие взивала о пімсту до неба проти пас ?
ТО, ЩО МИ ХОЧЕМО.
Одна панї мала дуже'розпещену дитину, і давала їй всьо, що
дитина захотіла. Також наказувала служниці все дати дитинї^
чого она захоче. Одного разу дитина зачала дуже плакати. Панї
прибігла до покою і зачала сварити на служницю, чому не дасть
дитинї, що она хоче. „Т а тому саме дитина плаче, „сказала служ
ниця, „бо я єї дала, що она хотіла. Дитина хотіла ножа, я їй дала,
а тепер она скалічила ся і плаче.
ЯК ЗАЯЦЬ ЗДУРИВ ЛЬВА.
Той що має розум, має і силу. Хто є,сьвідомий своєї сили, не
боїть ся нікого. Подивіть ся як малий заяць здурив льва засліпле
ного злостию.
На горі Мандара жив лев. Зьвірята називали його Страшний,
і кождого дня призначали йому на поживу, ту зьвірину, на котру
припадала черга. Одного дня призначено львови на снїданє ма
лого зайчика. Іде зайчик на смерть, та так собі думає: „Справді