Page 115 - ukr

Basic HTML Version

йірб'йадїіти Ік'до себе. Тим часом'померла жійка'; Бідйі^й’батько
пЬс¥ан6вив: сгір6вадйти до себе Дитину. Післаѣ гроші йа дбр'оіу,
добрі люди купили' біл'єт на колїю та корабель, привязали
се ' і
мі-
іііочку на ійй'іо дитини, написали на картці адресу батька, і прооь-
бу до'Християгі, іцоби по дорозі заиялй ся дитйною. Так йус^йли
дитину в доірогу.
На дорозі люди давали дитині їсти, на ніч брали жінки дитину
поміж свої дїти, а коли плакала, то єї колисали. Так приїхала ди­
тина над море. На корабли все хтось заияв ся дитиною, дали єї
їсти, положили до сну. Люди, що їхали кораблем обдаровували
дитину грішми, а жінкії щоденно обмили єї та убирали в чисту
одїж. Д’Коли диїйна* приїхала, доі Ню Йорку,* якась чесна душа по­
садила єї до трену і зателеграфувала до батька. Того вёчера бід­
ний робітник мав вже дитину в своїх обіймах і дякував Богови,
що опікував ся нею йо дорозі. Отець наш Небесний все дбає і за
найменшого з поміж нас. Чи не,повинні ми бути сторожами бра­
тів наших, щоби кров їх ие взивала о пімсту до неба проти пас ?
ТО, ЩО МИ ХОЧЕМО.
Одна панї мала дуже'розпещену дитину, і давала їй всьо, що
дитина захотіла. Також наказувала служниці все дати дитинї^
чого она захоче. Одного разу дитина зачала дуже плакати. Панї
прибігла до покою і зачала сварити на служницю, чому не дасть
дитинї, що она хоче. „Т а тому саме дитина плаче, „сказала служ­
ниця, „бо я єї дала, що она хотіла. Дитина хотіла ножа, я їй дала,
а тепер она скалічила ся і плаче.
ЯК ЗАЯЦЬ ЗДУРИВ ЛЬВА.
Той що має розум, має і силу. Хто є,сьвідомий своєї сили, не
боїть ся нікого. Подивіть ся як малий заяць здурив льва засліпле­
ного злостию.
На горі Мандара жив лев. Зьвірята називали його Страшний,
і кождого дня призначали йому на поживу, ту зьвірину, на котру
припадала черга. Одного дня призначено львови на снїданє ма­
лого зайчика. Іде зайчик на смерть, та так собі думає: „Справді