Basic HTML Version
ківської. Крім того: живуть еще Українці в ґубернїях: Катерино
славській, Херсонській, Тавричевській, Воронїжській, Ставрополь
ській, Курській, Гродненській та Люблинській.
Нарід наш переважно занимає ся управою рілї, а посліднимн
роками много безземельних мужиків переносить ся до міст,; шук$-
ючц за, роботою,, много з них, передовсім з Галичини виїздить-до,
Прус, або і до. Амерйки.
: Русини-Укр|дацї, що по містах занимають ріжні уряди, дуже
Дбають про просьвіту
сєлдї
^, заохочують їх,-щоб посилали свої
дітд до шкіл, доіміста, і прказ^є сд, що. в школі найліпшими ученн-
калр^суть не
і
О
ийіі
.рероб ів -пай ів ,хадп сь^с і дїти.
Лиш просьвіти нам треба та витревалости,
великий наш
Український нарід стане найславнїйщим поміж усїма иньшнми
народами.
ЛЇКАРСКІ ПОРАДИ.
Раз запитав: хтось лїкаря: ,,Яка є ціль і копець штуки лїченя?”
jJiKap відповів: „Ціль і копець штуки лїченя є заховане здоровля
нашого і наших приятелів, і перенесене хороби на наших ворогів”
Один хорий прийшов до лікаря просити його о лїкарство иа
простуду. Лїкар сказав: ,;
3
’їдж троха терня” Хорий вийняв олу-
вець і папір і сказав: „П р от іївас пане доктор, повторіть єще раз,*
що маю робити, нехай собі запишу” Лїкар сказав: „З ’їдж троха
терня і чвертку хмелю” Хорий сказав: „Ви пане доктор перед
тим нічого не згадували про хміль” Лїкар відповів: „Нї, я не ка
зав, бо я не знав аж до тої хвилі, що ти є осел”
Один автор сказав до дотепного лїкаря: „Я перестудив собі
кіньчики волося, і мій живіть чорніє” Лїкар сказав до него: „Об
голи собі голову і бороду, а певно* більше не перестудиш кінчиків
свого волося, а що до того, що твій живіт чорніє, то помалюй його
на сино”
Одного лїкаря запитали: „Коли повинен чоловік їсти?” А він
відповів: „„Той, що має що їсти, нехай їсть, коли є голодний, а
той, що не має чого їсти, нехай їсть, коли знайде що до їдженя”
Чоловік був хорий на жолудок і просив лїкаря, щоби йому
дав медицину. Лїкар запитав ся, з чого болить його жолудок. Хо
рий відповів: „Я з'їв припалений хлїб” Лїкар сказав до негог
„Запусти собі очи антимоном або чим иньшим, що скріпило би