Basic HTML Version
М І Й , Г Р І Х ,
Мі й гріх важкий, мій намір злий сурово
Суди суддя, — по просту і мерщій,
Без фарисейств! По що тут гарним словом
Виправдувати вчинок мій?,.,
ЬІе в паиьскій, а в мужицькій одежинї,
І черевики з ніг здіймивши, — я
Пійшла туди, де стогне брат наш нищ,
Де вічна праця і біда!.,.
Днесь.спіймана на місця вчинку злого,
Я з сьвідками явила ся иа суд..»
По що-ж тут сьвідків слухати ще довго?.,,
Провину кождий бачить тут,,,
Покинь суддя всї допити! На що се
Здалось? — Я-ж вся в провинах: на плечах
Мужицька одежа, ноги босі,
Тверді мозолї на'руках.
І працею важкою я розбита.).
Та зцаєш ти, в душі ;моїн на диї/
Найтяжша ще лежить йровнна скрита ™
Любов до вбогої рідні..,
І знай, що як не винна я дйесь буду, —
Ти пріоти мене немічний, суддя ]
Я не лякаюсь ннйї твого суду —
Й не ти побідник тут, а я !
ДовічнЬ днесь мене ти покараєш..,
Та мій недуг вже написав протест —
Тут жде мене — сам бачиш ти і знаєш —
Лиш парумісячний арест...
А я умру з любовію одною
І, випустивши з рук ключі тюрми,
З молитвою схилять ся наді мною
Й заплачуть лютії кати,
З росийського.