Page 169 - ukr

Basic HTML Version

ГРУДЕНЬ .
Днї найкоротші, через те довго пересиджуєть ся при сьвітлї.
Люди, що працюють при сьвітлї, повинні на се уважати, щоби сьві-
тло було відповідно сильне, бо в противнім случаю чоловік напру-
жає і псує очи. Хто пише, або читає при сьвітлї, нехай уважає,
щоби
ціла
комната була осьвічена, а не тілько книжка чи папір.
В тім місяцю припадають сьвята, отже люди мають багато до дїла
з грішми. Гроший не посилайте через жидів або людий непевних,
а також це трцмайте гроший при собі, анї не давайте до польських
чи словацких чи жидівських банків, бо там вак пропадуть. Гроші
несіть ^о 'амбриканьскрго банку там заплатЯФкі вам процент, і там
ви будете певні своїх гроший.
АН Т ІН МИХАЙЛОВИЧ ТАНЬСКИЙ.
Давно се діялось, ще тодї, як гетьмани заправляли Україною,
жив на Вкраїні славшій рицар, вельможний пан, полковник київ­
ський, Антін Михайлович Таньский. Багато було у його людий
і худоби ; багато земель, сел
і хуторів
подарував йому цар Петро;
багато накуповав Таньский узявши за жінкою, Параскою Паяїїв-
ною, посагу дві куфи польского золота
і
срібла, ще більш одняв
він ґвалтом од убогих козаків
і
посполитих.
Знали і поважали Таиьского і в Україні і в Польщі; ходила
чутка про його щедрість і прихильність до віри християньскої Г по
далеких землях, де ворог Христа мордує Християнина.
Частенько відтіля, з країв сербских і болгарских, а найбільше
з горн Атоньскої, приїздили до нас, на Україну, ченцї і ніколи не
вертались до дому без багатих дарів; щедро наділяв набожний
Українець своїх безталанних братів. Чимало попередавав Тань­
ский гроший і подарунків на Атоньску гору ; імя його помина­
лось там між строїтелями і благотворителями храма сього.
Раз якось велика халепа постигла Атоньский монастир. Ва-