Basic HTML Version
Нараз бачу до Джека приступив американський нїґер, досить,
порядно убраний, і через хвильку дивив ся на него поважним, за
думаним зором.
Мене зацікавило, що буде далі. Я неспостережено присунув
ся близше.
Американський нїґер присунув ся близько до Джека, і вима
хуючи ру#а*йї сказав: „Єей, сей, Джек,. слухай, я тебе возьму до
себе, ходи з відси, ^соди ЗІ
ЛІНОЮ
! Они з тебе зьвіря роблять для
би знеоу^Х ад^д і ^н о р !”
Але Джек не розумів слів нїґра:, лищ усд,міхав ся по глупому,
та наслухував як калатає годинник.
„Єсли не хочеш іти зі мною” сказав в кінци нїґер, „то здихай
тут” , і вийшов на двір.
В його голосі було стільки чутя та жалю. Він чув що Джек
є його побратим, є так само чоловік як і він сам, а жаль стискав
його серце, на вид, що Джека показують поміж зьвірятами, і кгь
жуть, що він дурнїйший від малпи. Хотїв йому допомочи, але не
міг.
Я вийшов з віДтам — і мені було жаль обидвох.
Анин.
НЩВЧЕНКО І ПАНИ.
Ось що оповідають про нашого найбільшого поета Тараса
Шевченка.
Шевченко бувши в Київі професором малярства, одягав ся в
свитку і заходив поміж народ — а мав звичайно повні кишені
пшеницї. Впровадивши своїх слухачів в добрий гумор розмовою
та піснями, виймав зерно і наклавши його на столї питав, щоби
се значило? По хвилі відповідав сам, що воно означає царя.
Дальше докола него клав ряд подібних зерен і називав їх міні
страми, ґенералами, ґубернаторами: Дальший круг творили низ-
ші урядники, ще дальший поміщики так звані пани. Уложивши
се все казав мужикам добре придивити ся тим зернятам, а потім
добував з кишенї цілу жменю пщеницї і засипав нею всї уложеиі
круги, додаючи: „А се мужики, ми! Найдіть тепер царя і Гене
рала і ґубернатора і пана!”