Basic HTML Version
Що зробитись забахкало Богом всемогучим
Ти його загнав у пекло на острях грядучих.
Архангеле, ти в опіку приймив Русь сьвятую,
Ти і нинї Русь хорониш в годину лихую.
І тепер як конем білим до нас завитаєш,
Як опікун милостивий мольби відбираєш,
Ліногі мольби, у катедрі польскій, урядові,
А по селах, по церковцях щирі, сїракові.
До тебе я прибігаю сьвятий Михаїле,
Скріпи память людий славу і вагу і силу*
Нехай пісня про давнії часи залунає
Нехай слава України;в'вік; не загибає.
Славу тую згадуй нинї Україно-ненько,
Доки думка не сконала і бєть ся серденько.
Тую славу, що вороги багном осквернили
І нарекли ю пяною і опоганили.
З чотирох боків нападає ворог нашу силу,
Щоб найскорше міг загнати наш нарід в могилу.
Ляцка гаката на чолї банди вшехлайдакуф
Радаб як найскорше мати всїх нас за полякуф.
Румун, хоть сам підлий, числом не богатий,
Русинови докучає в єго рідній хатї.
Москаль тамтих випередив з своїм підлим рядом
Гн^те нашу Україну саза лишившись: задом,
Хахлом зве тих, що держать ся преславного роду
І не хочуть кинути ся у московську воду,
І зістати на свій сором иерекіичиками,
Та забути Богданову згоду з Москалями.
Інших хоче нечисленна мадярска громада
По неволи зачислити до внуків Арпада.
І вже много зачислила і пастирів взяла,
Єще тілько в курній ^атї Русь сьвята остала.
А тим найми-остогидли у пана чужого,
Сіли в судна тай поплили до сьвіта нового,
Щоби тут на вільній земли волї скоштувати
І сьвятощі батьків своїх спасти від затрати,
Як той Еией з батьком своїм по пожарі Трої
Поплив морем пошукати домівки нової,
А боги йому пощастили; і нам єще може
Пощастить ся — Русь подвигнем! Бог сильний поможе
І ми братя ие падькуймо, гіркая неволя
Ще мииеть ся, зазоріє і знов блисне доля,