Page 92 - ukr

Basic HTML Version

ЧЕРВЕНЬ.
Середина літа надасть ся найліпше до купелий. При купаню
треба вважати, щоби не іти в воду задиханим. Коли купаєте ся,
то не сидіть в водї довше, як пару хвиль. Довге висиджуване
в
водї € нездорове. Не добре іти до води з повним жолудком, бо мо­
жна набавити ся дуже тяжкої хороби. Побіч водних купелей, ду­
же здорові є сонїшні купелі. Люди, котрі суть слабі на груди, по­
винні як найбільше перебувати на сонцї. Учені лікарі кажуть, що
сояїшна купіль є одиноке і найліпше лїкарство для сухітників.......
Д В І У Т Е Ч І .
Раз вечером у половині січня 1880 р. зібрало ся за чайом кіль­
кох російських емігрантів, які проживали тодї в Женеві в Швай-
цариї, у свого товариша. Під впливом розмови про утечу з вяз-
инцї одного з революціонерів, прийшла присутним до голови дум-
£а, попросити славного ученого і революціонера князя Петра Ера-
поткина і Бахановського, щоби они розповіли про свої утечі з вяз-
їшць. Крапоткин довго відказував ся, та в кінци мусїв уступити
просьбам і так зачав своє оповідане:
І.
„Рішучий намір втікати за всяку ціну не покидав мене від
першого дня мойого увязненя. Та коли є у сьвітї що небудь не­
можливе, то утеча з Петропавловської кріпости. Я укладав ріжні
пляни, але все те показало ся неможливим до виконаня. Так ми­
нуло три роки. Тюрма так підкосила моє здоровля, яке все було
доволї слабе, що я не міг майже нічого їсти і ледви держав ся на
когах. На щастє перенесли мене в Миколаївський шпиталь. В
кілька місяців мені там значно поліпшило ся, та я напружував усї
сили, щоби подобати на вмираючого. Я ледви волочив ноги, го­
ворив ледви чутним шепотом, немов би меиї тяжко було повертати