Page 138 - ukr

Basic HTML Version

Посольство чужосторонних володарів
у гетьмана Хмельницького.
(Оповідане літописи Самовидця).
"TFT
В Різдво Христове (1649. р.) при­
слав король польський його милість
своїх великих послів, то е князя Че-
твертинського і пана воєводу київсько­
го Адама Кисїля з иншими благочести­
вими панами в посольстві до гетьма­
на Хмельницького і всего війска Запо-
рожського. А IIо причині' їх приходу зло­
жив гетьман Хмельницький раду в Пе­
реяславі і там по Різдві Христовім при­
їхав зі всїми полковниками і сотниками
І там на тій раді в Переяславі вручили
панове посли королівські при посольстві
привілей (письмо) на вольносги і бу­
лаву і бунчук, хоругву, бубни, ВІЙСКОВІ
знаки від короля його милости, ХОТЯЧИ
закінчити ту війну. Там же і посли від
Богдан Лепкий.
угорського короля були па тій радї: так
зараз по всіх землях пійшла слава ко­
зацька і Хмельницького, що ріжні во­
лодарі відзивали ся з нриязнию і дарун­
ки присилали, бо і посли від його цар­
ського величества з Москви, від госпо­
дарів волоського і молдавського, з вели­
кими дарунками стали приходити. При-
нявши великих послів короля його ми­
лосте і ті клеіпіоди війскові і дарунки
великі, відправив Хмельницький тих по­
слів з честию, обіціоючи все після жада-
іія короля його милости вчинити і зане-
хатп сеї війни, тілько, щоби при старо-
давних вольностях своїх казацьких о-
ставати.
Г о л о с
А я вам кажу: день іде,
Іде така година,
Коли ні тут, нї там, нігде,
Кордонів жадних не буде
Лиш даль далека, сина.
А я вам кажу: близкий час
І хвиля недалека,
Що буря зірветь ся нараз,
Згуртує і змішає нас
І з близка і з далека.
Хто каже вам, що все одно,
Де жити, як вмирати,
Той тягне вас в банго на дно,
Той вам дає без дна судно
І каже кермувати.
А я вам кажу: майте слух,
І иозір тому дайте,
Що вам говорить Волї Дух,
Про близку хвилю заверух
І хвилі тої чайте!
Як вдарить нам підземний дзвін
І сурми заголосять,
То йдім туди, де кличе Він,
Через кордони, гень над Дін...!
Нас кости предків просять.
Не пійдем ми, прийдуть вони,
Таке вже в сьвітї право...
Як сталь гартуєть ся в огни,
Так ти нас, Воле, розогни,
Веди, веди нас, Славо!
У Львові, 27-ого червня, 1914.