Basic HTML Version
— 1 8 8 —
дуече: що він приймаючи роботу, не під
давав ся самовільно небезпеці, конечній
при роботі' того рода, значить, що він не
сподївав ся, що таке нещасте його стріне.
Дальше треба довести, що ушкоджене не
наступило з причини його особистої не-
обережности.
Як би сторона противна, себто капі
таліст або компанія, доказали, що робіт
ник дістаючи роботу згори зрік ся всяко
го відшкодованя або піддав ся всякій не
безпеці або що випадок наступив наслід
ком необережности самого робітника, то
ді робітник, зглядно його родина, втрати
ли би право на відшкодоване.
Колиж ушкоджений робітник або хто
з його родини хоче йти на суд за відшко
доване, тодї повинен придержувати ся от-
сих правил:
Не повинен ніколи підписувати жад
них паперів від противної сторони; ком-
панїйні аґенти часто підсувають до під
пису необережним або незнаючим ан
глійської мови робітникам зречене всяких
прав до відшкодованя.
Зараз по випадку треба списати імена
й адреси всіх сьвідків робітників. Як сам
ушкоджений. не може сего зробити, най
попросить якого сьвідомого робітника.
Зі справою треба зараз взяти ся до
доброго, а прихильного робітникам аме
риканського адвоката. Треба се зробити,
не гаючи ся. Протягане справи все шко
дить робітиикови.
Придержуючи ся отсих правил, робіт
ники потрафлять для себе взяти бодай ту
дрібку свого права, признану законами.
А закони зробити лїпшии для себе змо
жуть лиш тим, що вишлють не заступни
ків компаній до заісонодатних тіл, але
правдивих заступників робітників. Як се
зроблять американські робітники, тодї
смерть робітника, з вини фабриканта не
буде платити ся охлапом кількох соток
долярів.
РІЛЬНИЦТВО В АМЕРИЦІ.
Статистичні звіти про стан рільниц
тва в Америці' вказують на величезний
його розвиток.
За десять лїт від 1899. року до 1909.
вартість рільних продуктів у Злучених
Державах зросла більше ніж о 2 мілїярди
долярів, (о 85 процент). Ціла вартість
продуктів в 1909. році' виносила 2 мілї
ярди 511 мілїонів 155 тисяч долярів; в
роцї 1909 обчислено вартість пшениці,
жита, вівса, ячменю, кукурузи, лену, ри
жу, бараболь, сіна, бавовни й тютюну,
що їх випродуковано тут в краю на 4 мі
лїярди 652 мілїонів 657 тисяч долярів.
Перед десятьма літами стейт Ілинойс про
дукував найбільше збіжа і його вартість
доходила до $195,145.000. В році 1909.
стояв Ілинойс також на чолї всіх стейтів
щодо збіжа, котрого вартість виносила
$337.,085.000. В тих отже літах продук-
ция збіжа зросла о 73 процент. Величез
ний той зріст рільництва в Ілинойс не
дорівнав загальному розвиткови Злучений
Держав.
В порівнаню до попередного стану
найбільше піднесло ся рільництво про
тягом тих 10-ти літ у стейтї Айдаго. Ко
ли в 1899. роцї загальна вартість про-
дукциї виносила $8,016.000, то в 1909.
році випродуковано за $32,906.000.
Найменьший розвій виказує стейт Ка
ліфорнія та Род-Айленд (зріст о 81
процент), і стейт Айова (зріст о ЗО про
цент). Каліфорнія виказала ся лише при
ростом о 10 процент. Загалом полудневі
стейти над Атлянтийським океаном під
несли свою продукцию о 303 процент, а
стейти на далекім заході' о 121 процент.
В 1909. роцї стейт Ілинойс займав
перше місце в рільничій продукциї, Тек-
сас друге, Айова трете, Канзас четверте,
Міссурі пяте, Огайо шесте, Індіяна семе,
Шннесота осьме, Небраска девяте, а
Цжорджія десяте місце.
Міннесота протягом десяти лїт стану-
іа поза стейтом Канзас та Індіяна, а Ога
йо поза Канзас: Міссурі. Джорджія вису