Basic HTML Version
— 237 —
РОЗВИТОК АНГЛІЙСЬКОЇ м о в и .
Анґлїйська мова має около 600.000 слів, але
майже
половина з тих слів — се штучно утво
рені наукові слова, які рідко можна почути в жи
вій мові, а тільки можна їх найти в наукових книж
ках або в словарах („дікшенерах” ).
При розгляненю і провіреню 100.000 слів по
казало ся, що 60.000 було німецького (англосак
сонського) походженя; 30.000 слів було латин
ського і грецького походясеня, а 10.000 походило
з инших чужих жерел.
Нове видане одного з найбільших анґлїйських
сло
варів „бтендерд Дікшенері” обіймає меньше-
більше 425.000 слів.
.(Англійський письменник Мілтон ужив в сво
їм творі „Страчений рай” 8.000 слів, а найслав-
нїйший англійський письменник Шекспір уживав
у
своїх творах 16.000 слів.)
Анґлїйська мова у своїм розвитку має три-
доіи:
1.) Анґло-саксонська (меньше-більше від 500-
ного до 1100-ного року по Христї);
2.) норманська (меньше-більше від 1100-ного
до 1400-ного) і
3.) нова доба (меньше-більше від 1400-ного
доси).
Перші поселенці Анґлїї — се були Анґло-
Сакси (німецького походженя) і тому спершу в
Анґлїї була анґло-саксонська мова, дуже зближе
на до німецької.
Але коли в 1066-ім роцї по Христї завоював
Анґлїю Вільгельм Заборець і поселив ся в полуд
невій Анґлїї разом зі своїми 60.000 Норманів,
вачав ся знова вплив норманської мови (зближе
ної до мови француської) на мову анґло-саксон-
ську, якою говорило тодїшне населене Анґлїї.
Нормани мали сильний вплив на розвиток мови
населеня в Анґлїї, але основна будова мови таки
лишила ся давна —■анґло-саксонська (німецька).
Відтак з тої нїмецько-француської мішанини
повстала мова
н ов а , яку названо англійського.
Вона розвивала ся опісля вже на тій основі
щораз дальше, але дійшла до нинїшного розвитку,
де зазичила ся ще більше в мовах чуяшх народів
і присвоїла собі богато нових, особливо наукових
вдів.
Анґлїйська мова розвиваеть ся і росте щораз
дальше, в міру того, як зростають у сьвітї здобут
ки культури і цивілїзациї. Щороку прибував ан
глійській мові кілька тисяч нових штучно утво
рених слів, переважно на основі слів старо-грець
ких.
Розвиток мови іде з розвитком народу, котрий
сею мовою говорить.
Англійською мовою говорило перед 114 літа
ми (в 1800-ім роцї) всего 20 мілїонів людий, а
нині говорить нею 8 разів більше людий, то зна
чить 160 мілїонів. Нема сумніву, що тих 160 мілї
онів душ без порівнаня більше уяшвае слів і дале
ко більше удосконалених ніж їх 20 мілїонів діді®'
і прадідів зперед 114 лїт.
Розвиток инших мов.
Наша
українська мова
е також дуже
богата*
Тепер обчисляють, що 40 мілїонів Українців ужи
ває меньше-більше 100 тисяч своїх
н а р о д н и й
слів в слові і письмі. До того не числить ся штуч
но утворених слів в науцї, торговлї і промислі, я-
ких число росте рівно з розвитком народа. Біль
ше слів чисто народних не має жадна инша мова
і тому мова українська може сьміло стати обіч мов
найкультурнїйших народів. Число слів штучно у-
творених, потрібних в науцї, промислі і торговій,
зростає скоро і буде дальше зростати разом
з роз
витком нашого народа.
Наші сусіди
По л я к и і Мо с к а л і
при
розвитку своєї мови запозичали ся слїпо без роз
бору у чужих собі Німців і через те попсували во
ни свої мови, викривили і відчужили їх від наро
да.
Натомісць вяге
У к р а ї н ц і і Че х и малв^
перед очима живий відстрашаючий примір на-
Москалях і Поляках і не пійшли їх хибного доро
гою та при розвитку своєї мови не ішли на слїпо
до чужих, але до
с в о г о ж е р е л а — до про
стого народу і дали літературній мові чисто на
родну основу, а оминали ті похибки, які зробили'
Москалі і Поляки. Через те українська літератур
на мова українському народови або чеська че
ському — близша ніж московська літературна
мова московському народови або польська — поль
ському. Москаль видить в московській літератур
ній мові, що то німецький дім з московського мате-
риялу, а Українець бачить у своїй літературніш
мові, що то український дім з українського ма~
териялу.