—
210
-
д е р е в а .
Природа є незрівнана в своїх творах. Деко'ли стрічає чо
ловік такі дива, що розумом годї йому їх розібрати. До та
ких див належать ріжні ростини. Так на приклад на острові
Мадагаскар, коло Африки, росте дерево, зване „деревом по-
дорожних” Воно дає чоловікови відпочати і достарчає уму-
ченому та спрагкеному подорожному води, хоч довкруги
нема ніякого жерела нї криниці.
Се дерево має вигляд великого вахляра, з тяжкою, не
поворотною ручкою. Пень дерева виростає до ЗО стіп висо
ти, а там вже виростають з нього на всі сторони листки. Во
ни є довгі на 8 стіп, а бадилє кождого листка довге на 6 стіп.
На кождій галузи находить ся около 24 листків і вони роз
простирають ся як отвертий вахляр.
Підчас горячої пори, коли всюди всьо висхне, подорож
ний, чи тубилець може навертіти пень в тім місци, де почи
нають ся галузи і тоді виплине з нього чиста, здорова і сьві-
жа вода, а така зимна, неначе би походила з жерела.
Однак се дерево має ще й инше призначене для тамош-
них мешканців. З листя дерев роблять мешканці стріху для
своїх деревляних домів. Бадилє з листя уживають на будову
стін, або крокв. В середині хати стіл зроблений з листя, а
навіть тарілки на столі також вироблені з листя.
У Венецуелї, в Полудневій Америці, росте „молочне де
рево” Воно росте на скалах, де ніщо инше не вдаєть ся. Йо
го листки подібні до шкіри. Коли пень дерева навертіти, то
з нього випливає сіре молоко, досить густе, яке має доволі
приємний бальсамовий запах.
Мешканці збирають ся довкола тих дерев рано зі схо
дом сонця з великими збанками і „доять” тоді дерево. В по
луднє, під впливом горяча, молоко кисне і гіркне. Коли се
молоко зіставить ся на вільнім воздусї, воно твердне неначе
Гума і тоді можна його смоктати, як звичайну гуму в Аме
риці. Коли подорожний заблудить в ті околиці, то йому
стає дивно, як побачить дерева з понатиканими рурками, на
че бочки з пивом. Сі рурки мають завертки, щоби молоко
не витікало без потреби.
Инше дерево, зване „масляним деревом”, росте в серед
ній Африці. З його соку виробляють тамошні мешканці ма
сло, яке смаком нагадує зовсім масло зроблене з коровячого
молока. Се масло може стояти цілий рік і не зіпсуєть ся.
Ще инше замітне дерево росте на острові Фі-еро, що
належить до групи Канарійських островів. Сей остров є такий
сухий, що там нема навіть потоків і тому нема води. Меш
канці мусять чим иншим гасити свою спрагу. На однім родТ'
дерева ростуть довгг і вузкі листки, які зеленіють через ці
лий рік. Диво сього дерева полягає в тім, що понад ним