Basic HTML Version
—
131
—
ПАВЛО РЕВ ІР ІДЕ.
В часах американської революції богахо людий дало
доказ своєї любови для Америки. Такою славною подією
є нічна поїздка Павла Ревіра (Revere) в ночи 18. цьвіт
ня 1775 року по селах, фармах і місточках околиці Бо
стону (повіт Мідлсекс, Масачусетс).
Стрінувши тої чочи свого приятеля, сказав до нього
Павло Ревір: „Коли би Бритійцї виїзджали в ночи з міста
(Бостону) і приготовляли напад чи то морем, чи сушею,
то дай менї знати про се. Вилізь на дзвіницю старої Пів
нічної церкви і засьвіти лямпу на знак небезпеки. Коли
би вони виїхали сушею, то вистарчить одна лїхтарня;
коли морем, то засьвіти дві. Я буду пильно вважати на ті
знаки на противнім березі заливу і сейчас розбуджу всіх
мешканців до оборони” Сказавши се, Ревір всів на чо
вен і поплив потихисеньки на берег коло Чарлзтавн, саме
попри величавий бритійський корабель „Сомерсет” Не
безпека була тимбільша, що корабель кидав безнастанно
сьвітло з рефлектора, а й місяць підняв ся був досить
високо.
Тимчасом приятель Ревіра пильно слідив, що дїєть ся
в місті. Він завважав, як бритійська залога ґренадієрів
тихим ходом покинула свої кватири і удала ся до лодок
на побережу. Приятель поспішив незамітно до Північної
церкви і без страху й трівоги став спинати ся по старих
деревляних сходах та по драбині на дзвіницю. Діставши
ся з трудом до найвисшого вікна, він глянув на місто
довкруги. Смертельна тишина царила над містом і лише
легесенький вітер, здавало ся, шепотів: „Усе гаразд” .
Приятель глянув своїм бистрим зором на другий берег
заливу, де вливаєть ся ріка і побачив там лиш один дов
гий ряд ворожих човнів.
Міжтим Павло Ревір щасливо дістав ся на другий
бік заливу і там нетерпеливо очікував умовленого знаку.
Вкінци побачив слабе сьвітло на церковній дзвіниці. Сей
час всів на коня, але заки вирушив в дорогу, друге сьвітло
блиснуло на високій дзвіниці — знак, що Бритійцї при
готовляють напад зі сторони моря. В тій хвилї здавало ся