Basic HTML Version
Піл водопадои Нїягари.
Першого вечеря моїх відвідттн в Тїїяґарі стрінув я
провіднпкп па горі коло Сходів Бідля,*) т о ведуть до
Печери Вітрів. Провідник був якраз в сплї віку — ве
ликий. добре збудований, статочнтш та мтілттй з лиця і
з очпй. Моє заінтересоване водопадом розбудило його
і він став говірливий. Звертаючи ся до фотоґрафії і вка
зуючи на неї. він описував свій подвиг, який довершив
недавно, а який запровадив його майже під зеленаві води
водопаду Підкови.**)
„Чи
м о я і є т є
запровадити мене там завтра?” — спи
тав я.
Він змірив мене очима, роздумуючи мабуть над сим,
чи чоловік такої легкої будови як я і вже зі шиаковатим
волосєм, може пускати ся на таке підприємство.
„Я хочу — додав я — видїти водопад о скільки ли
ше вдасть ся докладно і куди ви лише поведете мене, я
пійду за вамп” .
Його повздержливість перемінила ся в усьміїику і
він сказав: „Дуже добре; я готов з вами йти завтра” .
На другий день я прийшов після умови. Я перебрав
ся в хижі на вершку Сходів Бідля, вдягаючи на себе дві
пари вовняних шараварів,. три вовняні камізелькп, дві
пари скарпиток і одну пару сукняних черевиків. Мій
провідник запевняв мене, що ся одїж захоронпть мене
від перестуди, хоч бп навіть була змочена. І він добре
сказав. Плащ і капуза жовто-оливної краски покривали
все. Дуже старанні заходи поробив молодий помічник
провідника, щоби забезпечити мене перед змоченєм, але
всї його змаганя показали ся безуспішними, скоро лише
прийшла тяжка проба.
Ми зійшли по сходах; в руках тримав я рід довгих
вилок, які повніші службу альпейської палиці. На сподї
ситітав мене нровіднпк, чи я хочу йти наперед до Печори
Вітрів, чи до водопаду Підкови; сей останнпй особливо
*) Сходи, що ведуть під одну часть водопаду по стороні Злучених Держав.
**) Водопад Підкови е по канадійській стороні'. Тепер вже вода вижо
лобила скалу і форма підкови поволи щезав.
—
146
—