Basic HTML Version
—
165
—
Константином, упало за часів иншого Константина, Па-
леольоґа. Воно тратило постепенно свої посїлости, аж
вкінци обмежило ся на саму столицю Константинополь,
подібно, як лишаеть ся сильний стовп на руїнах вели
чавої будівлі. Але й само місто остаточно впало під ударом
наїзників, а з тим здійснила ся стародавна правда, що
на сьвітї нема нічого незмінного.
Поставлене обеліска.
Старинні Єгиптяни полишили сучасним поколїням
великанські памятники будівлі, а то піраміди, себто остро-
кінчасті королівські гробниці, і обеліски, себто високі
на кільканайцять метрів стовпи, тесані з одного ґранї-
тового каміня.
Сї старинні памятники перевезено вже вчасти до
Европи; між иншими можна бачити обеліски в Римі, у
Відни, в Парижи та в Лондоні.
Поставлене обеліска на площі св. Петра в Римі було
важним випадком для тодїшної Европи. В пятьох літах
довершив папа Сикст У. таких діл, які через пятьдесять
літ уважали ся за ’неможливі до сповненя. Нї одно з них
не зробило такого вражіня на населене Риму, як саме
здвигненє обеліска на площі св. Петра. Вже папа Павло
III. носив ся з гадкою здвигнути обеліск, привезений ще
за часів Нерона з Єгипту до Риму. Він радив ся таких
славних будівничих, як Михайло Анджельо, Антін де
Санґальо, та инших, однак нї один з них не уважав сей
проект за можливий до здїйсненя. Тому, що сї будівничі
становили тоді повагу, їх рішене уважано за міродатне.
Сикст Y. чув ся вповні вдоволеним, коли довідав ся,
що великанський камінь вдасть ся поставити. В чотири
місяці по його рішеню утворено окрему комісію, до ко
трої надсилано проекти з цілої Італії, Сицилїї і Греції.
Комісія розглянула всї проекти, а приняла проект славно
го Фонтани. Одинокий закид проти нього був сей, що
Фонтана був ще дуже молоденьким архітектом. І тому