Basic HTML Version
С Т Д І
Молодий, около 80-лїтний професор гімназії, Іван
Латка, їхав зелїзницею на свою нову посаду в С. Сидїв
сам у переділі 8-тої кляси і нудив ся. З нудьги заглядав
до своїх двох валіз на полицях, чистив нігтї, придивляв
ся собі в малім кишеньковім зеркалї, підкручував вуси
до гори аж під очи, поправляв свою модну краватку, що
мінила ся до сонця, як шкіра ящірки, та оглядав свої
жовті шеврові черевики і палицю. А коли се йому зну
дило ся, виймав папіросницю і курив.
Вакації вже кінчили ся; лишало ся ще тільки два
дні, найдорозші для учеників, бо останні. Тому ще на
двірцях і в зелїзницдх майже не було їх видко. А Латка
їхав наперед, щоби найти собі
. х а т у
і розглянути ся на
новій посаді.
На стації в Д. всіли до його переділу два ученики
в мундурах зі знаком G на шапці. По відзнаках на ковнї-
рах видко було, що низкий і грубий ученик був з шестої
кляси гімназії, а худий і високий, з непідтятим заростом
на лицп, як у молодих жидів, був з семої кляси.
ІПестак зараз впняв свою папіросницю, подав сема-
кови, а що не мав сірників, попросив у незнакомого по-
дорожного* огню.
— Панове вже з вакацій? — почав Латка розмову.
— Так — відповів семак.
— Прикро вертели ся?
— Ну, вжеж, що немило.
— А куди, панове, їдете, коли вільно спитати?
- Д о с.
Латка зацікавив ся, — се-ж ученики тоїсамої гімна
зії, в котрій він мав служити. Можна би дещо довідати
ся, — погадав собі.
— Які-ж там відносини у вашій гімназії? Бо раз
якось у часописи читав я, що в ній нема ладу. Учителя
набили ученики по лици.
— Ано, бо заслужив! — відповів коротко шестак.
— Ретроґрад, клерикал і доносчик був — пояснив
блгоше семак. — „Піпчив” дуже, одним словом: свиня.
— А директор який?
— 204 —