Basic HTML Version
— 219 —
кінци шкільного року; коли температура е дуже низка або дуже висока
(кромі виїмкової завчасної спеки); коли день є долодний, а вкінци по
елітних, хмарних днях” 3 того виходить, що на весну, серед виїмкової
спеки, дїтям треба добре панувати над собою, щоби бути спокійними.
Коли знаємо, що погода має такий вплив на вдачу чоловіка, то ми
повинні бути дуже вирозумілі на нетакт инших людий, з котрими жн
емо. В таких виїмкових днях родичі і учителі повинні бути склонні до
дуже великої лагідности, коли хочуть вдержати карність. Вони повин
ні розуміти, що дїти не е всилї поводити ся спокійно і чемно, хочби
вони навіть і хотіли. Природа занадто сильно впливає на них.
Земля яко пожива.
Дивним буде нам видавати ся, що деякі народи їдять землю, ба
навіть уважають її за присмак. Хто може їсти землю? — запитаємо.
Певно, що дикі народи. Одначе ми сим разом помилимо ся, бо землю
їдять не лише дикі народи Африки й Америки, але також народи куль-
турнїйші, народи європейські. Американські дикуни їдять „білу глину”
будьто сиру, будьто печену і приправлену иншими стравами. На їх
торгах можна побачити торговців, які виключно тим присмаком тор
гують і не малі гроші за се збивають. Ту дивну навичку находимо
також в народів європейських. І так: У Фінляндії додають до хлїба
мелену глину. Шведи з'їдають рік-річно кілька тисяч фунтів глини,
званої „хлїбова мука” Мешканці Уралю додають до хлїба мелений ґіпс,
аби хлїб, як вони кажуть, ліпше смакував. Инші краї, в яких їдять
землю, є Стирія, горішна Італія і остров Сардинія, де землю продають
по торгах неначе иншу потрібну поживу. Чи нашому чоловікови такий
присмак смакував би, сумнїваємо ся. Так як ріжні звичаї й обичаї у
ріжних народів, так і ріжний смак.
Як виглядає мілїярд.
В теперішнім часі, коли майже на кождім кроці чуємо слово „мі
лїярд” , не буде зайвим представити собі се слово в формі реальній.
Припустім, що родина, жиючи в часах Христа, мала готівку: один
мілїярд долярів. Взявши під увагу, що родина ся не мала жадного
проценту від тих гроший, але видавала $1.00 на мінуту, $60.00 на
годину, $1.440 денно, а $518.400 річно, то в таких услівях щойно в
1895 році видала би була останний доляр зі згаданої суми. Від першого
дня нашої ери до 31. грудня 1915 року проминуло 1 мілїярд 7 мілїонів
47 тисяч 40 мінут.
Перетопивши мілїярд в одну брилу золота, дістанемо 322.500 кі-
льоґрамів ваги, а величина сеї брили буде виносити 17 кубічних метрів.
6 тисяч здорових, дорослих мущин не є всилї піднести сю брилу в гору.