Basic HTML Version
— 222 —
відтак треба ще прибити запятки, а при тім є також ріжні
степені робити, як: прибиване, вигладжуване, чищене, кляй-
строване і т. п. Але се вже „дрібнички”. Щойно по скінченю
тих дрібничок ставляють черевик в сухім місци на поличку,
де він чекае на свою чергу через ЗО днів.
Великанська машина.
Теперішний вік — се вік пари й електрики. Особливо
електрика набирає щораз більшого значіня. При її помочи
йдуть тепер в рух великі зелїзничі поїзди, працюють вели-
канські фабрики і т. п.
Тому машини, які виробляють електрику, мусять бути
чимраз більше видосконалювані. Деякі з них сягають вели-
канських розмірів. Найбільше зуживають електрики в Ню
Иорку і тому тут мусять бути найбільші електричні машини.
Придивім ся на одну з них, системи „Мангаттан”. її назва по
ходить відси, що вона пускає в рух усї горішні (надземні) зе-
лїзницї, що йдуть по тій части Ню йорку, яка є положена на
острові Мангаттан.
Головна машина, „дженерейтор”, яка продукує елек
тричну силу, стоїть під дахом, високим на 70 стіп. Розгінне
колесо машини важить 300.000 фунтів; його обвід широкий
на ЗО цалїв, а грубий на 33 цалї. При звичайній скорости об
від колеса робить на мінуту більше нїж одну милю, а се ко
лесо біжить без перестанку день і ніч! його цилїндер ва
жить
30т/2
тон, а вісь 16 тон. Машина стоїть 40 стіп над під
логою.
Цїла машина важить 1,440.000 фунтів, а та часть, що
обертаєть ся, важить 514.000 фунтів. Лук при оси розгінно-
го колеса має в промірі 27 стіп, а важить 58.000 фунтів. Ци
лїндер для високого тисненя електрики має 44 цалї в про
мірі, а для низшого тисненя 7 до 10 цалїв.
фотографічна штука помагає астрономії.
Наука,.що слідить зьзізди і
іінші
тіла на небі, називаеть ся астро
номія. В тсітерішних часах вона незвичайно розвинена при помочи фо-
тоґрафії. Нема дня, в якім не фотографовано би сонця в ріжних астро
номічних обсерваторіях ніі цілім сьвітї. Зусиля, витрачені на фотоґра-
фоване неба, оплачують ся. Сю штуку доведено тепер до досконалостн.
Завдяки тому, що найнозійша фотографічна штука може тепер від-
сьвітлювати ріжні краски, вона стала ся в астрономії необхідною. Де-