Basic HTML Version
— 237 —
НАРОДНІ КАЗКИ.
НЕРОЗУМНІ МРІЇ.
Йшов бідний чоловік полем, побачив під кущем заяця тай думає:
„А що, як убю я сього заяця та продам за пів карбованця та куплю
свинку, -а свинка виросте та приведе дванайцятеро поросят, а поро
сята виростуть та приведуть кожде по дванайцятеро!... Тоді я попродам
їх та куплю теличку, а теличка виросте та приведе бичка, а потім ще
бичка, а бички стануть волами. Попродам я волів та поставлю хату,
сам оженю ся і буде в мене два сини. Сини робити-муть, а я тільки
буду порядкувати... Нї, не так треба робити, а ось як!” Та так дуже
гукнув „ось як” , що заяць злякав ся і втік. Утїкла із заяцем і хата
і сини і все добро.
ПЕС І КОГУТ.
Пес і когут вандрували разом. Ніч їх запала; когут обрав собі
сідало на дереві, а пес положив ся в дуплавині. Коло півночи став
когут піяти; лис, почувши се, прибіг і став його хвалити та просити,
щоби злїз з дерева і побратав с я ,з ним. „Поговори перше з ворота
рем, — каже когут — а тоді я злізу до тебе” . Скоро лише лис при
ступив до дуплавини, пес несподівано скочив на нього і роздер.
Хто на других сильця наставляє,
Часто сам у них впадає.
БАРАН І ВІЛ.
Був баран дуже сильний і нї один другий баран не міг з ним
змірити ся рогами. Згордів він дуже, верховодив над всїми і рощибав,
на кого лише натрифив. Раз кликнув він на вола: „Ану, побори ся зі
мною” . Не налякав ся віл і станув з бараном до боротьби. Баран в
короткім часі впав з розбитою головою. Хто переходив дорогою, питав
барана, що з ним дїєть ся. А він відповідав: „Учу ся пізнавати сам
себе” .
Упертий не вірить, доки не змірить.
ДВІ ВОРОНИ.
В горячий день летіли дві ворони. Захотіло ся їм дуже пити,
а не було нї потока нї ставку. На своє щасте побачили збанок з во
дою; але шия в збанку була довга і годі їм було короткими дзюбами
досягнути води. Довго пробували перевернути або розбити збанок,
ллє не вдало ся. Розсердила ся одна ворона і полетіла. Але друга