Page 135 - ukr

Basic HTML Version

— 136 —
вом галицькі ріки місто благословеньством були страшною яз-
вою, місто нести користь та прислугу несли шкоду і ширили
знищеннє. Хоч досі навіть ще не обчислено, кілько сили мож­
на добути з галицьких рік і потоків, то все таки найбільше
уважливі обчислення подають число, десять разів висше від
тої сили, яку тепер вживається.
Не без значіння для промислу краю треба уважати також
богаті поклади торфу, котрий після обчислення знатока тор­
фовищ, українського інжинєра Корнеллі, покриває в Галичині
коло 300,000 гектарів (з чого в однім самбірськім повіті є
11,500 гектарів).
Взявши разом невеликі поклади вугля, кольосальні богац-
тва нафти й торфу, та додавши до сього ще надаючуся до
зужитковання водну силу, дістанеться разом сила, яка може
гонити фабричні кола найвище розвиненого фабричного про­
мислу.
Основи копалняного промислу.
Який буде сей промисл, се дуже тяжко наперед предска-
зати. Безперечно велика частина його, принайменче в почат-
ках, буде звязана з рільництвом, отже: перерібка всяких ріль­
ничих продуктів, як молока, повісма, тютюну, збіжа," і т. и.
Велика частина його, знов більше в початках, як опісля, піде
на перерібку продукції лісового промислу. Велику будучність
будуть певно мати такі промисли, звязані зі селом, як виріб да­
хівок і всякого инчого будівляного матеріялу, виріб рур до
дреновання піль, і т. п.
Рівночасно буде рости, о скільчо се можливе в Галичині,
промисел копалняний, себто добуваннє богацтв, укритих в
землі. Правда Східна Галичина положена серед таких земних
покладів, які не мають великих та ріжноманітних земних скар­
бів, однак все таки певні, основи для копалняного пр.омислу
існують. Є великі і богаті поклади соли, які належуть до най-
богатших у світі; є далі найбогатші у світі поклади земного
воску (в Бориславі, в Трускавци коло Дрогобича, а також в
Дзвінячи коло Солотвини і в Старуні коло Надвірної).
Та хоч мінеральні богацтва Галичини є великі і можуть
стати основою добре розвиненого промислу, вони замало ріж-
номанітні, щоби перемінили Галичину на фабричний край, Пе­
редовсім недостача більших покладів добірної зелізної руди,
сеї попри топливо другої природної основи промислового роз-
вою країв в нові часи, не дасть Галичині розвинути краєвий
промисл до такого степення, як се вдалося декотрим другим
краям. Після всякої правдоподібности рільництво буде й на
далі кормити величезну-більшість населення краю, хоч проми­
слове населеннє буде мусіло зрости.
Можливість розрою торговлі.
Щодо можливости розвою торговлі в Східній Галичині,
то се в ще більшій може мірі як рільництво
і копалняний і