Basic HTML Version
—
148
—
У К Р А Ї Н І .
<•>
<•>
Чи знаєш, як за братом тужить рідний брат?
<s>
% %
Ти сходиш вже огниста наша зоре!
х
Ти недосяжна і велика мріє,
^
І І Ти здійснена всіх поколінь надіє,
ф
%
S Ти в бурі світовій єдиний наш якоре!
$
<| ¥ І путь Тобі стелили від віків
і
%
4 Володимира хрест, ум бистрий Ярослава,
4
^ ^ І вся бувальщина важка, крівава
%
f і І ґеніїв піднебний, віщий спів.
t
Горді сусіди вже присипали могилу,
S
В яку Тебе вели Твоїх синів крамоли...
f
Та душу невмирущу й Твого люду силу
Пекольних врат зусилля всі не побороли!
Із аду лютих мук, із моря поту й крови
Із жару полумя, з потоків сліз сиріт
Встаєш безсмертна Ти і з сяєвом любови
<*>
Нове життє — новий творити світ!
$
Гей! в Київі ревуть і дзвони і гармати!..
Мов полки прадідів воскресли зпід могил
$
f
І молодих, нових набрали сил
<«>
Щоби ще раз за Тебе умирати!
На щоглах кораблів стяги жовто-блакітні
|> ^ Із моря Чорного шумлять Тобі поклін...
Заграли радісно Кубань і синій Дін
Пороги гомонять Тобі пісні привітні.
# f
4 4 Тобі й Бескидові вклоняються вершини,
4
%
t і Хвалу Тобі гудуть і Прута водопади
І
і
^ і І тужно шепотять над Тисою левади
f
і
4 4 І Волині хрустальних вод долини...
f
$ $ Чи чуєш клич тримбіти з Чорногори?
$
^ І Чи чуєш зойк конання зза Карпат?
f
4 4 Чи знаєш Галича журбу велику й горе?
Почуй сей поклик із землі Данила!
Ввести і нас до Твойого хорому,
$ 4 Простори над людом волі тихі крила
|
|
І йди на зустріч сонцю золотому!...
І |
Олександер Колесса.
4
!^<$><^<£<*Х^<£<**Є>Ф<*><8Х$Хї>^
Ф
ф
<$;<$> ^ФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФ-*; <s><j><sxsx$*s><s><sxs> «х$>^ффффф^>.»