— 174 —
ВІДШКОДОВАН І ЗА УШКОДЖЕНН Я РОБІТНИКІ ВПРИПРАЦІ .
Межи питаннями, які нинішний суспільний лад мусить
розвязати, одно з перших місць займає справа промислових
випадків. В Злучених Державах се питаннє являється одним з
головних суспільних питань. Прецінь се край, де кождого ро
ку трафляється до 50,000 смертельних случаїв по фабриках і
копалнях, де число усіх випадків, смертельних і калічних, ви
носить від 500,000 до 2,000,000 річно. В тих стейтах Злучених
Держав, котрі признавали примус урядового записування ви
падків по фабриках і копалнях, а котрі обнимали коло поло
вини населення північно-американського союза, нараховано в
1910. році аж 22,652 нещасні случаї, котрі покінчилися смер
тю. Матеріяльна шкода для робітників з тих випадків ледво
чи дасться обчислити; її рахують на кількасот міліонів, а де
котрі навіть на міліярд долярів річно.
Питаннє відшкодовання за нещасні випадки набирає в
Злучених Державах ще тим більшого значіння, бо число не
щасних випадків в промислах тут значно перевисшає число'
випадків по других краях. Досить пригадати, що американ
ські зелізниці мають під тим зглядом уже вироблену" „сла
ву", а в американських копалнях на кождих 2,000 робітників
гине річно 7, тоді як в Прусії гине 4, в Анґлії 3, а в Бельгії 2.
Коли зважити, що при небезпечних роботах, де є най
більше випадків, працюють передовсім іміґранти, тоді стане
ясно кождому, нащо йому здалобся знати хоч щонебудь про
те, які законні постанови обовязують на случай нещасного
випадку у фабриці або майні. Американський закон, як зреш
тою кождий закон у світі, признає правило, що незнаннє за-
кона нікого не оправдує.
Американське право з Анґлії.
Тимчасом власне американське право про відшкодованнє
робітників дуже трудно пізнати.
Американці переняли своє право від Анґлії. Се право дав
не. Не було воно писане право, видане законодатною властю,
але збором ріжних правил, котрих обовязуючу силу признали
суди. Се неписане, судове право називають „загальним пра
вом", „камен ло".
Право про відшкодованнє за каліцтва при праці являєть
ся його частиною. Воно також дуже давне, бо сягає початком
тих часів, коли навіть в Анґлії ще не було фабричного проми
слу. Правні постанови, усталені звичаєм та освячені судей-
ськими засудами, примінено пізнійше до новомодних відносин
межи роботодавцем та робітником у фабриці і копалні. Піз
нійше законодатні власти видавали поправки до „загального
права", проголошеного суддями. Через те в сій справі панує
нині страшна мішанина. „Загальне право" постановляє одно,
а закон законодатної власти друге. Навіть адвокатови не так
легко розібратися в суперечних зі собою законах.