Basic HTML Version
П
ХЛОПСЬКА" ДЕРЖАВА НАЙЛІПША ,
ОСКАЛІ і Поляки, а з ни
ми їх політичні приятелі,
пробують ріжних спосо
бів, щоби пригасити у нас духа дер
жавносте, який вони прозивають сепа
ратизмом. Щоби сильніще втовчи в у-
країнський лоб неможливість істнуван-
ня української держави,вони уживають
як аргументу це, що ми є народом се
лян. Вони навчають нас, дуже з висока,
що селянської держави на світі нема і
не може бути. Вони вказують, що при
нинішних економічних відносинах тіль
ки така держава може стояти, яка має
сильно- розвинений промисл. До того
додають єще цілу китицю ,.конечно-
стий", без яких і .,подумати не можна"
якого-небудь державного організму.
Поміж иншим толкують нам, що без
світової літератури нарід не є наро
дом, що крім цього потреба єще цілої
копиці майстрів красних штук — сло
вом, що нарід мусить здати перед сві
том культурний іспит, заки позволять
йому бути свобідним і мати свою не-
зависиму державу.
У відповідь на це ми моглиби від
повісти коротко нашою народною при
повідкою, що ..добрий ваш кожух, але
•діє на нас шитий". Моглибисьмо збути
наших ворогів тим, що хоча досі не
було і нема, то ми перші зробимо по
чаток і докажемо, що „хлопська" дер
жава може бути і буде, прямо тому,
бо це є наша воля. Але що може „пан
ським" державам така „груба" відпо
відь не подобається, то ми спробуємо
доказати, що аргументація ..панів" є
найзвичайніщою неправдою, без нія
кої стійности.
Уперед всього ми можемо з'ясува
ти собі світ без фабрик, без міст, без
машинного промислу.
Колиби нині усьо то щезло, не зава-
ливсяби світ. Але коли на земли не бу-
лоби хліборобів, увесь промисл не ви-
ратувавби людий від голодної смерти.
Значить — одинокою конечностию для
життя людий є хліборобство, одино
ко конечною клясою людства — се-
лянин-ратай! Всі другі трудові кля-
си є пожиточні для суспільства, але
тільки пожиточні. В разі конечности
без всіх можна обійтися, крім одних
тільки „хлопів". Що селянин потрі-
бує для себе і для управи землі, то
він. на біду, потрафить зладити со
бі усьо і сам. А на тій своїй самостій
носте він вийшовби краще, чим на
теперішній системі, де міста і про--
мисл забирають хліборобам сметану,
а йому лишають саму тільки сирват-
К
У-
Та ще, коли дивимося своїми влас
ними очима на життя, то ніяк не год
ні добачити найбільшого щастя у