Basic HTML Version
— 90 —
pa. котрий живе тут на розі". Служни
ця піде, вернеться, скаже, що тапіцера
не застала
[
що треба піти ранком. Пі
де ранком, приведе тапіцера.
Той запитає, якою шкурою покри
ти крісло і обіцяє піти за зразками.
— Не треба зразків. Робіть, як вам
вигіднішії є, - - скажу я і подумаю, що
він знова піде і знова прийде.
— Нам всьо вигідно, ми, прецінь,
шкуру не з себе здираємо — відпо
вість він і піде по зразки.
Відтак він знова прийде, знова пі
де, і буде здирати старе покриття, з
під якого посиплеться порох і вилізе
шерсть. А цвяхів - - у покриттю бага
то і він буде їх витягати, а якийсь хло
пчина буде помагати, а його жінка бу
де підмітати сміття; відтак зачнуть
краяти шкуру, приладжувати, відтак
Зговорилися на сходинах Українці,
відки пійшли назви українських міст.
Зачали від Львова і всі погодилися,
що він так зветься від Льва, сина кня
зя Данила. ІІриймили і це пояснення,
що Галич зветься від множества га
лок, які давно у тій околици були. Як
дійшли до Київа. то деякі казали, що
ця назва від якогось Кия, що це місто
заснував, а старші пробували доказу
вати, що тому так прозвано столицю
цілої України, аби не жалувати київ
підуть, прийдуть, знова заберуться...
І все те через моє бажання мати ціле
крісло, бажання не таке гостре, не
важне і нерадісне. Ну щож, не важко
се? Ні, не можу. Чую, що лекше було-
би видумати якусь таку машину, зав
дяки якій крісла самі бігалиби покри
ватись до якоїсь спеціяльної фабри
ки.
Не треба санаторій, не треба ни
щити лінивства. Нехай воно розвива
ється, кріпшає і жене людство чимраз
скорше до тої прекрасної ціли, до
якої воно стремить вже стільки віків:
нічого не робити, а всьо мати.
А останнє, що зробить чоловік, се
буде величезний обеліск, а на верху
заложені руки і напись:
„Лінивство — матір всякої куль
тури".
буків, як хто у народі чинить незгоду,
крамолу... Наконець зійшла бесіда на
Харків, теперішну столицю україн
ських Жидів для т. зв. „радянської
України". Тут цілий гурт поділився на
два табори. Одні казали, що назва
Харків від харкавих жидів, а другі,
що нахаркати на таку владу, що в Хар
кові сидить. Погодилися на тім, що я-
кш'ісь пророк мусів предвидіти ролю
Харкова у теперішню пору і з обмер-
зіння обидливу дав прозву.
П И Т Ь .
В людині довго крилася звірюка
Якийсь страшний з Апокаліпси твір,
Прийшла війна, нестало цього бука,
Котрим була культура і наука —
Звір з клітки вирвався на двір.
Пішов на жир. Ще мало крови, мало!
Ніяк його жаги нам не вгасить!
Вже міліони трупами упало,
Пожарами пів світа запалало
А він реве: „Давайте крови пить!"
Богдан Лепкий.
-|=-<£>=фїе=
Ф=§-£=-=Ф=*
ВІДКИ НАЗВА ХАРКІВ.