Basic HTML Version
— 101 —
На українських землях зроблено
досі під тим оглядом небагато. Але
у других народів, особливо в Німців,
та справа поставлена дуже високо.
Перші Англійці взялися до поза
шкільної освіти. Найбільші ідеалісти
як Роскин і Карлайл, а за ними маси
освічених інтелігентів офірували свою
працю,' щоби двигнути англійського
чорнороба з нужди і морального у-
падку. Основувано клюби або т. зв.
сетлементи і народні доми, до яких
притягано чорноробів, де відбувалися
виклади і лекції. Ті самі клюби по
чали по тім ширитися і тут в Аме
риці. Властива їх ціль — це ширеннє
просвіти. Бо просвіта — це клич до
кращої долі. Німці засипали свій
край людовими університетами і злі
квідували цілковито неграмотність.
Це й робило їх панами світа. В пів
нічних скадинавських краях розви
нулися знова хліборобські універси
тети, які дали тим краям новий тип
модерного хлібороба та піднесли тим
багатство і культуру своїх земель.
По всіх культурних краях ми ба
чимо тепер повно освітних товариств,
а навіть академій, яких ціллю підне
сти освітний уровень робітника чи
селянина. Деякі з них мають виразну
ЧИСЛО НАСЕЛЕННЯ ЗЕМЛІ ПІСЛЯ
і
РАС.
j
Монгольська
655,000,000
Кавказька
645,000,000
Муринська
190,000,000
Семитська
81,000,000
Маляйська
52,000,000
Червоно-індійська
23,000,000 >
Разом
1,646,000,000
партийну, головно соціялістичну мар
ку, але більшість цс школи понад-
партийного типу.
Тут в Америці — це кождий знає
добре — є тисячі нагод поширити
своє знаннє. В кождій місцсвости є
ріжні курси, де вечерами можна на
братися всякої фахової чи загальної
освіти. Тут є повно біліотек, з яких
кождий може користати. Ще і добре
діло може зробити. Бо, коли буде
їх частим гостем в бібліотеці і зажа
дає українських книжок, управа і такі
книжки спровадить.
Тут в Америці маємо рівнож ба
гато своїх власних Народних Домів,
які повинні бути прибіжищем науки
і освіти. На жаль так воно не є. Коли
де відбуваються які виклади, так са-
ля підчас викладів світить пустками.
Коли де є яка бібліотека, так кни
жок ніхто не читає.
А так бути не повинно. Кров ляли
наші предки за свою школу. Віками
не допускали нашого чорнороба до
школи, а тепер є школа і вільна зе
мля, на якій вчитися можна до схочу,
де вас самі женуть до школи і де без
школи, мусимо оставати далі -— чор
норобами. А ми легковажимо собі те,
що й в Америці — знання це сила.
ПУЛЬС У РІЖНІМ ВІЦІ.
Пульс новонародженого немовля
ти повинен бити на мінуту ра
зів
130—140
У першім році на мінуту . . 115—ПО
У другім році
95—ПО
Від 7-го до 14-го року . . . . 80— 90
У дорослих
70— 75
У старих людей
60— 75