Basic HTML Version
— 124 —
М.
Гайворокський.
ХОРОВЕ ДІЛО.
Кожда наша громада в Америці
має свій хор, а велика кількість хорів
це свідоцтво розуміння організації
справи і любови та пошанівку до
„свойого". Безмежні простори Ново
го Світу і спеціяльні умови по гро
мадах спинюють діло організації всіх
хорів і спільну й доцільну працю,
але вже сам факт істновання хорів
свідчить про нашу зрілість.
Іміграція й Старий Край.
Діріґенти наших хорів це по біль
шій части дякоучителі, які, що прав
да, не мали основного музичного об-
разування, але за те своєю власною
працею над собою піднесли не тіль
ки себе, але й удержують серед імі
грації любов до нашої пісні і збуджу
ють та піддержують заінтересування
справами Старого Краю.
Розглядаючи програми концертів,
бачимо на втіху, що ввесь час були
звязки із Рідною Землею: видно, що
діріґенти слідять за музичними но-
востями і їх спроваджують.
Правда, більшість хорових творів
то річи із перед двайцяти літ, які
собою не представляють великої ху-
дожної творчости. Це зрозуміле: нам,
на іміграції, усе Рідна Земля перед
очима такою, яку ми її бачили перед
своїм від'їздом на чужину і як свя
тощі держимо у своїй памяті те,
що ми там бачили й чули. Як з одної
сторони гарний це обяв, так з другої
він може бути й доказом того, що у
нас є інтерес до того, що було, а не
до життя, яке не має і там зупину.
На всіх ділянках наш Народ зробив
великий поступ і тепер ходить усім
о як найкращу якість кождого діла
і твору.
Народня піскя.
Наша народня пісня це один із
найкращих здобутків; кождий із нас,
хтоб він і не був, любить її і доро
жить нею. Майже в усіх народів ком
позитори звернулися до народної
творчости і стали народну пісню му
зично опрацьовувати на хор (спів),
чи на інструмент — та і до своїх ори
гінальних творів почали вводити те
ми народної музики та цим робом
закрашувати свої твори національ-.