Basic HTML Version
— 28 —
• i»o«o#o»o*o*o«o*s*oeo#oeo#o*o#o#o*o*o«o»oec*ci *2
g*Mo*o*o«o*c*o*c*c*cec*o*o«o«o«o*o*o«o*o*o«oe: .£*
' •oeoeo*o«o»oeo»c*o*c»c»c»c*c»oec*o«. 0»0* ;2
•o#o«o*o*o*o*o«o»o«o»o*o#o«o#o«oeo«o*o*aj»
Іван Каштанюк,
рекорд, секретар У. Н. Союза.
У 35-УІІТНУ РІЧНИЦЮ УКРАЇНСЬКОГ О НАРОДНОГО СОЮЗА
Трийцять пять літ минає сього
року з часу, як українські іміґранти
заложили першу українську запомо-
гову організацію, як вони поклали ті
основи, з котрих з часом виріс нині-
шний Український Народний Союз,
найбільша, наймогутнійша і найсолід-
нійша запомогова українська органі
зація на іміграції.
Вийшла ся організація просто з
пекучих потреб українського іміґран-
та. Покинувши рідний край і родину
та прийшовши в чужий край, до
фабрики й майни, з їх нещасними
случаями, український іміґрант мусів
найти не тільки асекурацію, але й
щось більше чим звичайну асекура
цію: на один бік забезпечити злуку з
рідним краєм, прірвану океаном, а на
другий бік забезпечити родину на
случай своєї смерти або каліцтва.
Сим способом стала запомогова
організація. З кличем „В лучности
сила" українські іміґранти зорганізу-
зувалися в товариство, щоби плекати
своєрідні традиції й жити гуртовим,
товариським життєм, а членськими
вкладками запомагати родини тих
членів, котрих стрінуло нещастя.
Така організація була серед, на
ших людей новиною: в старім 'краю
таких організацій не було, бо в старім
краю не було такої потреби. Як нови
на, організація стрічалася з ріжни-
ми перешкодами. Много наших лю
дей ще не розуміло потреби органі
зації. Вони не привикли були до зор
ганізованого товариського життя, а
ще менче до точного плаченн'я член
ських вкладок. Богато приступало,
але й богато з легким серцем відсту
пало. Треба було довгої й впертої
агітації, освідомлювання членів, а о-
собливо органу та його ріжних видав
ництв, поки український іміґрант на
вчився сеї штуки належати до органі
зації, платити членські вкладки, не
відступати від організації сейчас, ко
ли рішення більшосте йому не подо
бається, та боронити організацію пе
ред нападами ворогів.
Коли ми остаточно навчилися тої
штуки та стали приглядатися органі
зації з довірєм, то ми стали спостері
гати в ній ріжні хиби й старалися їх
направляти. Перші вкладки членські
були за малі, бо ледви вистарчали
на покриття похоронних коштів; ро