Basic HTML Version
> • • * • • * * • • • • • • * • * « « •• »»«» • Ц М М И Н І і
З ІСТОРІЇ КАЛЄНДАРЯ-
Назва „календар" походить від
латинського слова „калєндаріюм".
Слово це означало у Римлян спершу
книжку, до якої вписували назвища
довжників і скількість процентів, які
виплачувано в першім дні, званім „ка-
лєнде". Пізніше це слово означало
книжку, в яку вписували роки, місяці,
дні, відміни місяця, разом із вика
зом свят.
Всі народи старинного світа, що
займалися астрономією і рахували
час на основі обороту сонця й міся
ця, укладали календарі. Були кален
дарі у Китайців, Індійців, Єгиптян,
Жидів, Греків і Римлян. У Єгиптян
виказ днів року і свят називався „Аль-
.ченіхіяка". Назву цю Араби принесли
до Европи, де принялася як „альма
нах". І нині вживають цього слова
на означення календаря в мові: анг
лійській, данській, італійській, еспан-
ськін, француській та німецькій. За
часів римського цісарства були т. зз.
..ефемериди", що подазали виказ мі
сяців, днів, свят, цісарських уродип,
днів засідань сенату з додатком про
роцтв. Як не богато змінилося з того
часу! Перший календар справжньої
вартосте лриказав зладити Юлій Це
зар (101—44 р. перед Хр.) і так дав
основу т. зв. юліянському календаре
ві, що з часом обовязував у всьому
христіянському світі аж до 1582 року,
а в Східній Церкві обовязуе й до ни
ні.
Після введення христіянства ду
ховенство укладало т. зв. вічні ка
лендарі. На основі тих календарів
устійнено календарі на поодинокі ро
ки. Помішували ті вічні календарі
звичайно у рукописних тоді ще треб
никах і інших богослужебних книж
ках. Тому що тих календарів уживали
дуже богато, сталися вони після ви
найдення друкарства одним із пер
ших його продуктів. Найдавнішим
друкованим календарем уважають ка
лендар уложений Іваном із Ґміндену,
т. зв. вічний. Він друкований з форми
різаної на деревній плиті в 1439. ро
ці. Ці друковані календарі спершу
мали форму задрукованого з одного
боку аркуша. Вліплювали такий ар
куш у книгу, або прибивали ка сті
ні. Пізніше, коли зміст календаря
збільшився, появлялися у формі кни
жки, звичайно невеличкого формату.
Попри виказ свят, відміни місяця пе-
редсказупания погоди й астрольоґіч-
ні ворожби подавали пору, пайвідпо-
віднішу для ріжних господарських
робіт, коли й як пускати кров, стриг
ти волосся, про купіль і т. п. Тому
всі кляси суспільносте читали кален
дарі. У Франції славні були від поло
вини XVI. століття альманахи астро-
льоґа Нострадама, повні дивовиж
них ворожб, оповідань про зміїв, про
зяву комет, політичних ворожб і смі
ховинок. Ці календарі дають нам по
гляд, як тоді люди дивилися на при
роду. То були часи, коли долю люди
ни вважали залежною під зір. Цей по
гляд і до нині вдержався ще серед
деяких верств населення.