Basic HTML Version
— 97 —
ці, як і в Австрії та Чехословаччині , |
*.ають свої дуже сильні організаці ї
гімнастичні.
Кого та справа більше інтересує
тому подаю ось тут адресу головного
оeraну
німецького
гімнастичного
союга: Arbeiter Turn-Zeitung Redaction
in Leipzig, Fichtestr. 36. — Робітнича
німецька „Олімп іяда" відбулася в
липни 1925 р. у Франкфурті над Май-
\
нсм.
о
Як бачимо то соціялістичні пере
конання ані раз не перешкаджають
чеським та німецьким робітникам ор
ганізувати свої робітничо-ґімнастич -
иі товариства. Такі товариства гімна
стичні не можуть бути лише привіле- [
ем буржуазії . "
Ф і з и ч н е
вифованнє шкіль
ної молодежи значить не лише тіле- і
сне скріпленнє кождої одиниці із неї
і тим самим скріпленнє її духовних
спосібностей; це значить рівночасно >
Еиробленнє цілої маси інструкторів
для цілого народа і в тім дусі мусить
іти шкільне вихованне взагалі і то
не лиш щодо ф і з и ч н о г о ви
ховання. Кождий хлопець та кожда
дівчина мають виховуватися свідомо
на учителів незрячої маси і мусить їм
бути п л я н о в о вщіглюване те пе-
реконаннє, що набуту в школах нау
ку вони мають уважати не лиш за
підставу для свого індивідуального
дальшого життя і розвою, але що
вони мають її використовувати та-
кож для добра загалу, і що" передов
сім вони мають своїми відомостями
поділитися з тими, котрим доля не
дала можности також до шкіл і зо
сібна вищих ходити. — Як скоро роз- >
сикулобися загальне образовакне на
рода. як високо піднявбися загаль
ний уровень просвіти, коли би мо-
лодіж в тім дусі вже в школах була
пляково вихована, коли би вчені о-
бовязкосо уділяли своїм ученикам
Е-Дповідні поради й вказівки, та ко
ли би мелодіж вертаючи зі свят чи
\
з ферій мала моральний обовязок
здавати звіт зі своєї просвітної ді- ;
яльности між народом.
\
Не всі очевидно предмети науки
надаватися будуть до популяризаці ї
поміж масами; ані альгебра ані три
гонометрія, ані латинська мова для
такої роботи не будуть відповідні .
Але історія, географія, фізика, істо
рія рідного письменства, перші осно
ви математики, згори надаються до
популяризації , не говорячи вже —
се є'самозрозумілою підставою всього
—• про науку читання і писання. —
До популяризаці ї згаданих наук тре
ба однак всетаки деякого педагогіч
ного природного хисту. Але що до-
тичить гімнастичних вправ, то їх на
укою на селі може зайнятись взагалі
кождий ученик і кожда учениця, хі
ба що хто з них бувби фізично у
посліджений або взагалі хорий. І це
й повинно бути ідеалом гімнастичної
організації : весь народ від семиліт-
ного школярика і школярки до діду
гана та старухи включно п о в и н е н
належати до неї, а що найменше вмі
ти певне число засадничих легких,
до масового виконання придатних
вправ. Очивидно, що й війско мусить
їх уміти. До того мусим дійти, щоби
пр-: кождім народнім святі на вільнім
воздусі могли на даний знак всі при
сутні" уставитися в ряди, розскочити
до вправ і на заповідь показни
ка чи показниці виконати всі за
гально усталені всеукраїнські вправи.
Не обмірковуючи отже дуже за і про
ти, не зважаючи на це в якім стані
знаходиться власне будівництво на
шої держави, та чи вже маємо сво
їх національних міністрів просвіти
та тілесного виховання чи ні -— бе-
рімся до роботи, і чи то в краю, чи
на європейській еміграції, чи на аме
риканській іміграції — берімся пере
водити ту велику ідею в діло.
Переводять її в діло всі культур
ні народи, хоч тоже не з такою кон-
секвенцією, якої ми ось від наших
земляків вимагаємо. Але власне ми
;
в сім'ї других народів „поніжонні і
оскорбльонні " є тим більше обовяза-
ні переводити ту ідею в життє з як
найдальше ідучою консеквенцією, з
як найбільшим завзяттєм!
Один народ, одно сер
це, один гимн, один рух!
7