Page 125 - ukr

Basic HTML Version

HR СЛУЖБІ НАЦІЇ
ОГЛЯД ПРАЦІ УКРАЇНСЬКИХ ТЕАТРІВ І ХОРІВ СЕРЕД
УКРАЇНСЬКИХ СКИТАЛЬНИКІВ В ЕВРОПІ.
Написав
д-р Іван Німчук.
Театральне і хорове мистецтво
серед українських скитальників в
Европі розвинулось за минулі три
роки дуже гарно й широко. На це
вплинула головно та обставина,
що після закінчення другої світової
війни по цьому боці залізної завіси
опинились цілі гурти-ансамблі на­
ших професіоналістів: акторів та
співаків Львівського Оперного Те­
атру і кількох театрів Сх. України,
майже повністю ревієвий театр
„Веселий Львів", що ще в часі вій­
ни обслуговував скупчення наших
робітників у Німеччині, далі значна
частина капелі бандуристів під мис­
тецьким проводом Гр. Китастого і
славного мішаного хору з Києва
під диригентурою проф. Нестора
Городовенка, вкінці багато сту­
дентської молоді, що співала вже в
краю в хорах і т. д. Разом з ними
прибули, очевидно, й відомі режи­
сери, музики, диригенти, балет-
майстри і танцюристи, театральні
декоратори тощо. Зрозуміла річ,
що всі ті люди не захотіли сидіти
зі заложеними руками і при пер­
шій можливости, як тільки пере­
стали грати гармати і падати бом­
би, розпочали, хоч і серед крайнє
несприятливих умовин, свою улюб­
лену працю. Так зродилися вже в
літі 1945 р. перші українські теат­
ральні гуртки і хори в Німеччині,
Австрії, Італії, що поширились не­
забаром масово у всіх скупченнях
українських скитальників та пере­
кинулись також до Франції, Бельгії,
Англії.
Були це в першу чергу церковні
хори, бо ж у кожному скупченні-
таборі, де були наші люди й наші
священики, почалися відправи на­
ших Богослужень з обов'язковим
хором. Недостачу потрібних нот
поборено (ф«>ро, хоч нераз треба
було їхати по ноти до знайомого
диригента 100-200 і 300 км.! Ясно,
що ті хори не обмежувались тільки
до церковних відправ, бо самі
обставини нашого життя на чужині
вимагали, щоб хори вивчали і світ­
ський репертуар. Тому вже в ко­
роткому часі майже кожне скупчен­
ня українських людей мало свій
хор, що звеличував рідною піснею
кожну важнішу подію, кожне на­
ціональне свято на свому терені та
в найближчій околиці. Не минуло й
кількох місяців, як кращі хори ста­
ли пропагувати українську пісню
не тільки серед своїх, але й серед
скитальників інших народів, як теж
серед членів окупаційних армій та
серед місцевого німецького на­
селення.
Майже рівночасно з хорами ста­
ли появлятися всюди, як гриби по
дощі, і театральні гуртки. До рід-
128