Східно-азійська українська колонія
Написав
Д-р Зенон Кузеля.
Колоніяльна експанзія україн
ського народу охопила майже не
розривним шнуром північний кор
дон сердньо-азійських держав, а
зорема кордони Афганістану, Ти
бету, Монголії й Китаю, та від дов
шого часу почала проникати в Ман-
джурію, Корею й Сахалін. Ще до
недавна ніхто й не думав про те,
що наша колонізація на схід при
бере такі великі розміри й поста
вить нас у безпосередній контакт
з китайським і японським світом,
ба що більше, з аванпостом амери
канської експанзії. На неї не звер
тали великої уваги й трактували її
як підрядне економічне явище, як
звичайне „конечне зло", що зв'язу
валося згори з негативним вислі-
дом.
В нашій літературі 80-х і 90-х
років знайдемо чимало творів, в
яких переселенський рух на Схід,
на Сибір, змальовується завсіди
чорними красками, як незвичайне
лихо. Куліш навіть у віршах кидав
українському селу й народові гіркі
й зневажливі докори за те, що
преться „без пуття" на Сибір, а
наші старші письменники, всі без
виїмку, заступали погляд, що укра
їнська колонізація в Азії поза Ура
лом, в домені російських держав
них інтересів, не має ані виглядів,
ані місця. Наші передвоєнні партії
ставилися ще більше негативно до
всяких спроб цієї української коло
нізації, а революційні гурти вва
жали прямо непростимою втратою:
— „виїзд 100,000 емігрантів, що ви
возять своє майно, рівнозначне
втраті армії в сто тисяч людей ра
зом із зброєю та вантажем" (Ж. В.,
див. „Табор",
XVII.,
стор. 56).
Та все це не спинило колоніза
ційного походу східно-українсько
го селянина на далеку Сибір, на
нові землі, на нову „Зелену" чи
„Сіру" Україну, що на протязі од
ної генерації, без допомоги своїх
і чужих, а з власної активности,
захопила, починаючи від невеликих
островів, величезні земельні про
стори, майже вдвоє більші, як нор
мальний простір суцільної націо
нальної території, й згуртувала по
над 3 мільйони української люд
носте. І так цілком нагло й неспо-
дівано
(
виросло перед нами питання
українських колоній та тим самим
і дуже актуальне питання україн
ської КОЛОНІАЛЬНОЇ політики, що ще
більше актуалізуться розвитком
подій на Далекому Сході, де у бу
дучому нам прийдеться відігравати
важну ролю, коли зможемо вико
ристати нашу східно-азійську по
зицію.
Та поки займатися політичним
боком цеї може в нас ще й недо-
цінюваної проблеми, треба перш-
усього познайомитися із історією
й сучасним станом нашої азійської
колонізації.
Український народ виявляє, як
знаємо, здавен-давна чималий ко-
151