Basic HTML Version
Проблеми і можливості атолювої доби
Написав
д-р Михайло Каша.
Таємна пробна екс-
пльозія першої ато-
мової бомби в Ню
Мексико і опісля два
наступні вибухи ато-
мових бомб у війні
проти Японії, ввели
світ в нову добу, для
якої він був слабо
приготований
під
соціяльним, політичним і моральним
оглядами. Надії і патос людської
спільноти, які почалися з історич
ним 1945 роком, знаменито схоп
лені в таких словах:
„Це була нова кімната, сповне
на надією, жахлива таємною гро
зою. Двері, затряснені за людиною
в Прошімі, замкнулися. Часу, як
завжди, вже не можна було завер
нути. Не було іншого виходу, як
Д-р Михайло Каша,
син українських
{мігрантів Степана і Марії Каші, народив
ся в місті Елизабет, Ню Джерзі, в 1920 р.
його батьки приїхали до Америки з
України в 1913 році. Після закінчення
середньої школи, Михайло Каша студі
ював два роки в Купер Юніон Найт Скул
оф Інджінірінґ в Ню йорку, а опісля
вступив на Мішіґенський університет, де
в 1943 р. одержав з відзначенням диплом
в хемії. Після дальших студій на Калі
форнійському університеті та двох років
праці на ньому, він одержав в 1945 р.
диплом доктора за працю з ділянки фізи-
кальної хемії, пророблену разом з між
народно славним вченим, професором Ґіл-
бертом Н. Люїсом. Спільно вони оба на
писали дві наукові праці, що здобули чи
малий розголос та увагу в науковому
світі.
Рівночасно зі своєю докторською пра
цею, д^р Каша розробляв теорію хеміч-
«ої реакції плютонія у відомому Атомік
т і льки пр о б у в а т и пуска тис я впе
ред , В а т омо в у д о б у " . ("Time Maga
zine," August, 1945).
Проте, в цьому було менше при
чин до несподіванки в науковому
світі. Бо на ділі відкриття в ядро
вій фізиці, які призвели до визво
лення атомової енергії, сягали вже
понад 50 років назад та були пло
дом комбінованих праць числен
них науковців в багатьох країнах.
Для інформації згадати б деякі з
тих досягнень, подаючи їх дату,
імена та національність авторів:
1868 — Дмитро Менделєєв (росія
нин) — періодичний уклад хеміч-
них первнів; 1895 —• Вільгельм Кон-
рад Рентген (німець) — відкрив
промені X; 1896 — Анрі Бекерель
(француз) — відкрив радіоактив
ні промені; 1897 — Джозеф Джан
Бомб Проджект, в роках від 1944 до 1946.
Після смерти проф. Люїса в 1946 р.
д-р Каша продовжував свою працю на
Каліфорнійському університеті, зразу як
інструктор і опісля індівідуальний спів-
дослідник оптичних молекулярних фено
менів, публікуючи на цю тему цілий ряд
праць в "Journal of Chemical Phisics"
то в "Journal of the Optical Society of
America". В останньому д-ра Кашу заре-
рекомендовано до згадки в біографічному
перегляді "American Men of Science".
Ще згадати б, що інший син Степана
і Марії Кашів, Гарі, студіює біофізику на
Каліфорнійському університеті. їх обид-
вох відвідала недавно в Каліфорнії їх
сестра Анна, що живе разом з батьками
в Елизабет, Н. Дж., і з цеї нагоди вия
вилося, що оба брати, Михайло і Гарі,
ще цілком добре пригадують собі „по
дільського козачка", що його вивчили в
українському танцювальному гуртку в
Елизабет, Ню Джерзі.
169