Basic HTML Version
ЛІТЕРАТУРА В ПЕРШИХ РІЧНИКАХ „СВОБОДИ"
Написав
ЛУКА
ЛУЦІВ
Орган Українського
Народного Союзу що
денник ,,Свобода" —
святкує
шістдесяти
річчя свого існуван
ня. Про Це ширше
певно писатимуть ін
ші автори, а ми хоті
ли б тут коротко по
глянути, що зробила
„Свобода" для укра
їнської літератури в
перших своїх чоти
рьох річниках отже в
рр 1896.
Вже в першій ре
дакційній статті в чис
лі з дня 15 вересня
1893 р. редакція під
креслювала, що ста
вить собі ціллю „пізнати гідність і на
родне достоїнство" українського народу
„на вольній, гостинній американській
землі". Тут, в Америці, , ,русин показав,
що в нього за сила, наколи чужий йо
го не гнете, не запрягає в ярмо неволі".
Звертаючися до людей українського
роду, редакція зазначувала, що „укра
їнці у власних силах ішли дорогою,
котра веде до правди, а правда до
свободи". І новий тоді часопис „Свобо
да" мав бути тим провідником, що має
вказати шлях, як „просвіщати русь
кий народ, як вказати дорогу до посту
пу, до цивілізаці ї", так як „сохраняти
межи народом його сокровища, його
честь, обряд, мову". Найбільшим ,,со-
кровищем" (скарбом) кожного народу
являється його мова, а вона найкраще
проявляється в літературі народу. І то
му „Свобода" від початку свого існу
вання багато місця присвячувала рід
ному письменству. Бо рідне письменст
во не тільки плекає та розвиває рідну
мову, але також воно
містить у своїх
творах і духовий скарб
свого народу,
відбиває його філосо
фію та світогляд. Лі
тература відзеркалює
в собі минуле та тепе
рішнє життя українсь
кого народу. В ній на
ходимо
і
сміх і радо
щі, і сум та тугу за
тим, що колись було,
і
що минулося. Вона
плекає також мрію і
надії, що знову верне
ться слава України.
В 7-ох числах „Сво
боди" з 1893 року на
віть не могло бути ба
гато літературного ма-
теріялу, бо новий ча
сопис набирав віддиху
до нового життя. Але
вже в першому числі з дня 15 вересня
1893 р. знаходимо вірш, підписаний
Федоровим, в якому автор апострофою
звертається до „Свободи":
Свободо премила,
Жизнь Бога самого!
Чом нам не окажеш
Ти личенька свого.
А далі автор хвалить волю в Аме
риці.
В землі Вашингтона,
Свободо твій трон, —
Коли ти з а глянеш
До руських в і кон?!
В другому числі той сам автор ви
друкував вірш про слов ' ян і „Славу",
в якому писав про „Русь від Бескида
до Алтая". Пізніше зникають зі сторі
нок часопису твори цього автора, а за
те появляється ім'я редактора „Свобо
ди", отця Григорія Грушки, який пише
оповідання, вірші, статті,
а
навіть і
проповіді та друкує їх у редагованім
ним часописі. Та вже в першому
річ-
115