Basic HTML Version
АМЕРИКАНСЬКА ПРЕСА ТА УКРАЇНА
Написав ВОЛОДИМИР
ДУШНИК
З нагоди 60-літньо-
го існування „Свобо
ди", нашого найстар
шого українського на
ціонального й собор-
ницького щоденника
на Західній Півкулі,
одною з дуже важних
тем, які напевно ле
жать в ділянці заінте-
ресування читачів на
шої Ювілятки, це пи
тання, до якої міри
американська
преса
цікавилася в минуло
му та цікавиться те
пер проблемою Укра
їни і українського на
роду та його змаган
нями до свого націо
нально-політичного й державного са-
мобуття. Це безперечно широка і ду
же важлива тема. Проте, щоб дати до
кладний та вичерпуючий огляд про це,
як інформувала американська преса
своїх читачів про Україну за останні
десятиліття, треба було б писати вже
об'ємистий твір.
Тому ця коротка стаття, якою ба
жаємо спричинитись скромно до звели
чання 60-літнього ювілею „Свободи",
не має тих претенсій, щоб бодай ча
стинно виправдати це завдання та да
ти історичний огляд про відношення
американської преси до проблем Ук
раїни в цілій їхній ширині та скомплі-
кованості. Бажанням нашим є дати
низку думок та спостережень, опертих
на власних досвідах, про те, як україн
ська проблема здобувала собі право
громадянства на сторінках американ
ської преси та які елементи і течії
впливали на актуалізацію та позитив
не чи неґативне насвітлювання укра
їнської справи тим могутнім мотором
публічної опінії в З'єдинених Держа
вах Америки, яким є
високорозвинена й фі
нансово добре ситуо-
вана вільна американ
ська преса.
Засадничі принци
пи, на яких функціо
нує американська пре
са, можна зрозуміти
тільки пізнавши ці
основні різниці, які
відрізняють американ
ську пресу від євро
пейської. Одною з тих
маркантних різниць є
цілковита відсутність
в Америці т. зв. полі
тичної чи ідеологічної
преси. В європейських
країнах, як відомо,
преса переважно обслуговує чи то певні
політичні партії, ідеологічні групи,
культурні і мистецькі напрямки, чи по
одинокі суспільні верстви даного наро
ду. Рівно ж існує в Европі т. зв. уря
дова, чи про-урядова преса, яка ви
словлює погляди уряду та про
пагує політичні потягнення самого
уряду чи поодиноких його представни
ків. Тому цілком зрозуміло, що євро
пейська преса з конечности бусить бу
ти суб'єктивною, отже заступати інте
реси певної групи, політичної партії,
господарського, суспільного чи куль
турно-мистецького напрямку. Це, зви
чайно, не означає, що ця преса не є
вільною або не має високих моральних
вартостей.
В Америці початки преси йшли в
парі з творенням американської дер
жавної системи та паралельно із ро
стом американської нації. Ці рухи
йшли під могутніми гаслами свободи
й народовластя, проти автократичних
режимів та релігійного переслідуван
ня. Річ ясна, що преса та друковане
137