Basic HTML Version
УКРАЇНСЬКА ЕМІГРАЦІЙНА ПРЕСА
(ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ)
Написав В.
ПОРСЬКНИ
Українська еміґрація після другої
світової війни опинилась у виключно
складних матеріяльних і моральних об
ставинах. Досить нагадати, що еміґра
ція була масовою, що хід військових
подій розкидав її по широкій терито
рії цілої Німеччини і Австрії у пошу
ках притулку й захисту в цілком зни
щеній і економічно вичерпаній країні.
Гостра загроза репатріяції, що навис
ла над чужинцями зі сходу з перших
же днів після закінчення війни, наяв
ність серед так званих „оетовців" по-
совєтськи настроєних груп, а серед мі
сцевого населення перевага ворожих
наставлень до всіх чужинців створюва
ли сприятливі умови для поширення
провокаційних чуток, що здатні були
дезорієнтувати і дезорганізувати наці
ональні групи нової еміграції. Повна
відсутність будь-якою мовою газет, а в
перші дні навіть і радіо-мовлень ство
рювали ще більш важку ситуацію пер
ших еміґраційних груп, викинутих ві
йною на твердий ґрунт з моря вогню і
смерти. Люди шукали правдивих відо
мостей про хід світових подій, від яких
залежала їх власна доля, окремі гру
пи нових еміґрантів шукали зв'язків з
сусідніми групами. З цього виникла од
разу потреба в будь-яких суроґатах
преси, що подавали б свіжі інформації
як про хід подій так і про організацій
ні заходи для порятунку перед загро
зою нових страждань. Перша форма
преси —це інформаційні листки, що
з'являлися стихійно всюди, де тільки
знаходяться окремі групи і більші ску
пчення українських скитальців. Це пи
сані од руки, на машинці, примітивно
гектографовані, пізніше розмножені на
ротаторах, спочатку в формі стін, на-
ліпок,потім у формі окремих листків —
інформаційні бюлетені з тими відомо
стями, які вдалося здобути від випад
кових зустрічей з новоприбулими, від
місцевих людей, нарешті з німецьких
радіопередач, що були організовані в
Мюнхені одразу ж після зайняття його
американським військом. Спочатку ці
мюнхенські та інші радіопередачі були
єдиним джерелом певної інформації, бо
німецькі газети з'являються дещо піз
ніше, а американські стають приступ
ними ще пізніше, вже після організації
таборів, через органи міжнаціональної
допомогової організації, так званої УН-
РРА.
Важко тепер встановити точно хро
нологію й місце появи таких інформа
ційних бюлетенів, бо тих листків ніхто
не зберігав, в міру випуску нових, вони
втрачали всякий інтерес і значення. В
Музеї-Архіві УВАН зберігається кіль
ка таких випадково зацілілих машино
писних настінних наліпок і листків з
перших повоєнних днів, іноді навіть
без зазначення місцевості, де появився
той листок.
Проте з найбільшою ймовірністю за
перші видання української періодичної
преси можемо визнати кілька різних
назвою і формою видань, що появили
ся в середовищу найбільш видвигнутої
на північний захід біля Ваймару знач
ної групи українців, серед яких знахо
дилася компактна і організована хар
ківська група. Американські війська
ще в половині квітня зайняли Ваймар
і околиці, і українські скитальці про
були там до середини червня, коли ця
територія приєднана була до совєтської
окупаційної зони.
22 квітня 1945 року, цебто ще до
капітуляції Німеччини, у Ваймарі поя
вився листок, друкований на машинці,
209