Basic HTML Version
СТРИЙСЬКА ПОДРУГА „СВОБОДИ
Написав
ЯРОСЛАВ
ПАДОХ
Шестидесятиліття
часопису, до того ж
щоденника, це не час
та подія. Наскільки
рідша вона в світі у-
країнської преси. Зо
крема в наш парадок
сальний час, коли хоч
збільшається пересіч
ний вік журналістів,
зменшується вік —
журналі в.
Скільки солідних,
літніх, здавалося не-
вмірущих,
часописів
згинуло смертю наг
лою й несподіваною в
останній війні; скіль
ки зліквідовано на
сильно вже за час
, ,миру" й то не лише у східній
гемісфері. Підтяте коріння традиції й
заперечення свободи думки і слова ви
творить клімат непригожий для тради
ційної, вільної преси. Чимало її органів,
які не згоріли в огні воєнних пожа
рів й не були закриті силою, не ви
держують зміни часу, передчасно ста
ріються і гинуть.
Тим то ювілей ,Свободи", після
скоропоетижної смерти українського
„Таймсу" — львівського „Діла",
це
найбільше з можливих сьогодні свят
вільної української преси.
Адже ж
„Свобода" не тільки один з двох на
ших вільних щоденників, й не тільки
найстарший віком український часо
пис, але водночас вона є переємником
кращих традицій нашої журналістики.
Вирісши на ґрунті загально-українсь
кого національногоо відродження, вона
безпосередньо виводить свій родовід від
заслуженої галицької преси, з якою,
всилу історичних умов, зберігала аж
до останньої війни тісніший зв ' язок, як
з пресою інших наших земель.
Чи не слід тоді при
вітати „Свободу" з її
ювілеєм всім звенам
української преси, й
то не тільки сьогод
нішньої але й тої, вчо
рашньої? І чи не бу
де найбільш відповід
ним подарунком для
ювілятки спомин - ог
ляд одної з цікавіших
галицьких провінцій
них газет, на жаль,
сьогодні вже небіжки ?
Невеличкий вирізок з
історії нашої преси,
нехай і тої провінцій
ної преси. Адже ж в
час, коли немає влас
ної держави, — цілий
край живе провінційним життям, увесь
він це сума провінцій.
Підносимо спомин про „Стрийську
Думку", цю скромну, в дитячому віці
передчасно згаснувшу подругу „Свобо
ди" в ювілейному дарі і привітанні
старшій, щасливішій й сановитій юві-
лятці, кріпко вірючи в незнищимість
української ідеї й її носія — українсь
кої вільної преси.
Семилітній шлях
Часопис , ,Стрийська Думка" почав
появлятися в другій половині 1933 ро
ку, й перетривав до останньої світової
війни. Сім років — достаточний час,
щоб ввійти в історію української пре
си, такої багатої на одноднівки й ко-
роткоживучі метелики. Скільки загаль
но-галицьких часописів не дожило сво
їх семилітніх роковин, що й говорити
про часописи провінційні. Мабуть —
тільки в Перемишлі й Коломиї вдер
жалися місцеві часописі довший час.
Інші, після коротких спроб, відходили
214