Basic HTML Version
риці) й виконувала це — в першому справні публіцисти, так і тоді, коли її
числі поставлене собі завдання — по- заповнювали індівідуалісти, глибоко
слідовно й запопадливо, видвигаючи й ґрунтуючи свої думки. Тому й науки
насвітлюючи вміло й неімовірно енер- „Свободи" приймалися. Вона ставала
гією кожне явище, що впливало на для багатьох не тільки початковим,
таке, чи інше формування української але й вищим справжнім учителем,
справи. Інші часописи творилися для
3 приходом нової післявоєнної імі-
поборювання, для бизнесу, для конку- ґрації українське життя в Америці роз-
ренції, чи для якоїсь окремої справи ростається, нераз аж бухтіє. Але зав-
та ідеї. Це „загальне добро" спричи- жди на ньому, так як давно заважу-
ншіо, що „Свобода" вкладає багато вала, так і тепер заважує — „Свобода",
серця в свої писання як тоді, коли по- її дух, що узмістовлюється у величньо-
чатково писали її не дуже то вправні і му понятті — с в о б о д а !
ЧИТАЧІ ПРО
„СВОБОДУ"
XXII. Конвенція Українського Народного Союзу, що відбулася в Клів
ленді в 1950 р. постановила, щоб члени УНС платили за „Свободу" по 50
центів місячно. До того часу вони платили тільки по ЗО центів місячно, отже
приблизно по центові за число. Але тому, що така низька передплата далеко
не вистачала на видавання щоденника, то попередня конвенція була до
ручила Адміністрації „Свободи" переводити кожного року в місяці жовтні
кампанію за т. зв. добровільну доплату до передплати „Свободи", яка прино
сила у виеліді пересічно коло 10,000 долярів річно. Читачі „Свободи", пере
силаючи свою „добровільну доплату до передплати", висловлювали в листах
теж свої думки і побажання щодо „Свободи". Ось деякі з тих голосів з 1949 р. :
Филип Демкович, Елизабет, Н. Дж.: „Читаю „Свободу" вже 40 років і
без неї не міг би обійтись, як риба без води..."
Варвара Паньків, Бронкс, Н. И.: „Я ніколи не забуду тої радоети, з якою
я вперше побачила „Свободу" на цій землі ще в 1914 р. Від тоді я зустрічаю
її з неменшою радістю кожного дня..."
Антін Онисик, Джерзі Ситі, Н. Дж.: „Я читаю „Свободу" від місяця
серпня 1905 року і читаю її від початку до кінця. Це тільки й радоети моєї,
як читаю, що діється в світі, а тим більше про те, як то наш геройський нарід
бореться за волю..."
В. Васильків, Нюарк, Н. Дж.: „Читаючи „Свободу", я не подибую ні од
ного слова, яке не відзеркалювало б найцінніших ідей українського народу.
Цей часопис є великим надбанням і цінністю для українського народу, бо не
обстоює інтересів одної групи чи партії, але інтереси Соборної України..."
Микола Погорецький, Дітройт, Міш.: „По довгому скитанні в Европі, я
опинився в Дітройті. Вже від першого дня мого побуту в Америці я почав
пильно слідкувати за українською пресою і мушу признати, що „Свобода"
мені надзвичайно подобається. Вона переконує, що українці таки вміють здо
рово думати, що вони знають всі тонкощі в поборюванні своїх ворогів, при
чому не всі винищують себе та не мнуть собі чубів, як це було в Европі.
Думаю, що „Свобода" гідно репрезентує українську визвольну справу..."
64