Basic HTML Version
„СВОБОДА" В МОЄМУ ЖИТТІ
Написав ІВАН НІМЧУК
Зі „Свободою" за
пізнався я вперше в
1912 році, коли, як мо
лодий студент львів
ського університету,
вступив на постійну
працю до редакції по
пулярного щоденника
„Нове Слово" у Льво
ві. Тому, що „Нове
Слово" було першим
українським популяр
ним щоденником у
світі і за короткий час
осягнуло було розмір
но дуже високий ти
раж (12,000 у часі
балканської завірюхи
в 1913 p. ), скажу про
цей часопис кілька
слів.
Попередником щоденника „Нове
Слово" був часопис ,„Народне Слово",
що виходив у Львові кілька років під
редакцією Андрія Веретельника тричі
в тижні. Одним з чолових співробітни
ків „Народного Слова" був Володимир
Держирука. До того „Народного Сло
ва" я дописував щось два роки зі Ста-
ниславова, ще як учень вищих кляс
гімназії, за що й діставав згаданий ча
сопис безплатно. Коли ж „Народне
Слово" перестало виходити, почува
лась у нас велика потреба популярно
го часопису, бо читацький ринок за
ливали такі популярні польські що
денники, як „Век Нови" і соціялістич-
ний „Глос", особливо по містах. І то
ді гурт громадян, при фінансовій під
тримці о. мітрата Тита Войнаровсько-
го, йдучи назустріч цій потребі, при
ступив восени 1912 р. до видавання
українського популярного ілюстрова
ного щоденника „Нове Слово". Коли
формувалась редакція „Нового Сло
ва", мене поручив туди ред. Іван
Проць, що разом з
ред. Сенем Ґоруком
працював у щоденни
ку „Руслан", і так я
став членом редакцій
ної колегії „Нового
Слова".
В „Новому Слові"
працювали: Микола
Курцеба — головний
редактор, Микола Ни-
скоклон, що реферу
вав воєнні події, а по-
затим займався голов
но адміністраційними
справами, студ. прав
Степан Віляк (пізні
ший адвокат і посол
УНДО) та Володимир
Козак, студент філо
софії і знаний тенор-соліст зі студент
ського хору „Бандурист". Я був з них
усіх наймолодший і на мою долю ви
пало: перекладати з мов німецької,
польської та російської легкі оповідан
ня і всяку всячину, робити новинки,
редагувати дописи, писати репортажі,
а незабаром і передові статті. Тоді на
писав я м. ін. цілу серію таких статтей
на актуальну тему п. з. „Проч з мос
квофільською проказою!"
В тих саме часах стрінувся я впе
рше з американською „Свободою", я-
ка приходила тоді як тижневик до ре
дакції „Нового Слова". Я переглядав
тодішню „Свободу" і вибирав з неї ці
каві вістки з американсько-українсько
го життя для „Нового Слова". „Свобо
да" мала вже тоді оригінальні коре
спонденції й дописи з краю. Кореспон
дентом „Свободи" був, наскільки собі
тепер пригадую, тодішній член редак
ції „Діла" Михайло Лозинський.
**
З вибухом першої світової війни і
приходом російської армії до Львова
78