УКРАЇНСЬКЕ ЖІНОЦТВО У ВІЛЬНОМУ СВІТІ
Написала ОЛЕНА КИСІЛЕВСЬКА
Зміст жіночих організацій визначили
В нас потреби жіночого руху. Перша
жіноча організація, основана у Ста-
лиславові в 1884, клала натиск на
освітню працю серед членок. Та це
мало бути тільки засобом до включен
ня жінки в громадське життя. Дальші
жіночі організації дбають уже про по
ставу жінки у власному громадянстві,
виробляючи почуття співвідповідаль-
ности за його долю. Вони вникають
щораз більше у громадське життя,
співдіючи в певних ділянках, як, на
приклад, харитативній праці. Вкінці
приходить політичне вироблення жін
ки і її участь у явищах нашого загаль
но-національного життя. Із цим лу-
читься тісно наша дія у міжнародніх
жіночих організаціях та заступництво
там наших інтересів.
У СФУЖО згуртувалось тепер два
надцять центральних жіночих органі
зацій. Всі вони мають подібні напрям
ні, як і ті, що досі ще є поза Федера
цією. Бо ж усі постали з того ж зало-
ження, є дітьми однієї матері.
Початкова риса жіночих організацій
— культурно-освітня діяльність — роз
вивається в усіх центрах. Подекуди це
проявляється тільки у формі імпрез
для членства чи громади. Також пле
кання обрядових звичаїв чи народно
го мистецтва можна сюди зачислити.
Та є осередки, що проводять живу від-
читову діяльність, а то й дискусії на
різні актуальні теми. Це скріплюється
й друкованим словом при допомозі жі
ночих сторінок у пресі даної країни, а
навіть окремих журналів.
Широко розвинули жіночі організа
ції ділянку допомоги. Теперішній час
дає до того багато нагод — як на но
вих поселеннях, так і в допомозі за-
лишенцям в Европі. Іде допомога стар
шим, заслуженим жінкам, що знай-
Олена Кисілевська
шлися у трудних еміґраційних умови-
нах, дальше піддержка хворих та ве
лика допомогова акція для дитячих
садків і шкіл. Жіночі організації тісно
співпрацюють із загально-громадсь
кими допомоговими акціями.
Співучасть у всіх громадських почи
нах ціхує працю всіх жіночих органі
зацій. Чи то щорічні пам'ятні рокови
ни історичних подій, чи одноразово від
мічені дати — всюди бере участь наше
жіноцтво. При цьому розробляє також
організаційну свідомість членок та тех
ніку їх праці. Вже в часі переселення
дві жіночі організації, що були раніш
прибудівками при загально-громадсь
ких, придбали власний статут, а інші,
що є в рямцях загально-громадських
— окремі правильники.
Еміграційні умовини впровадили но
ві ділянки праці, що давніш не торка
лись надто живо жіночих організацій,
а щонайменше низових клітин. Це є
141