Basic HTML Version
УКРАЇНЦІ В ЕСПАНІЇ
Написав д-р ДМИТРО БУЧИНСЬКИИ
ЗА ЗАСЛОНОЮ СТОЛІТЬ
Україна й Еспанія.. Поминувши ду
хові різниці, поминувши простори, що
ділять ці країни й народи, вони ма
ють і мали багато спільного.
Одна з найстарших вісток про укра-
їнсько-еспанські зв'язки походить від
арабського письменника-подорожника
Аль-Масуді, що жив у першій полови
ні X ст. Він, розказуючи про слов'ян,
згадує між ними русів, що „складають
численні народи. Між ними нарід, що
називається Лудана (?) найчисленні-
ший. Вони мандрують з крамом в кра
їну Андалус (Андалюсія, Еспанія), Ру-
мію (Рим), Кунстантію (Царгород) і
Хозар". Виходить, що наші предки з
предками еспанського народу зналися,
лучили їх спільні торговельні інтере
си. Перервали їх, здається, турки здо
буваючи в 1453 році Царгород і тата
ри, що загніздились на нашому чорно
морському півдні в 1479 році.
На арабських і татарсько-турецьких
ринках напевно зустрічались наші не
вільники з еспанськими, напевно „сини
України" в сирівцях чи прикуті до ту
рецьких ґалер побували на еспанській
землі та мріяли про „ясні зорі, про
тихі води, про рай веселий і мир хре
щений" своєї землі; напевно не один
еспанський невільник, якому поверну
ли волю наші чубаті козаки, гостив на
нашій землі, був зразковим членом Сі
чового Братства.
Наполеонівські часи. Відворот з-під
Москви. З французькими недобитка
ми ідуть у світ також наші козаки.
Один з них, сотник на службі фран
цузької армії, Іван Стрільбицький, при
чалює до берегів Еспанії, задержуєть
ся у Барсельоні. Тут пізнає доньку ба
гатого ювеліра Доротею Мастай де
Ферратті. Батьки Доротеї не годяться
на подружжя і в 1814 році Доротея зо
Стрільбицьким німецьким кораблем
прибуває в Гамбург. Подружуються,
народжується син Іван, а коли бурх
ливі часи й небезпека зо сторони Мос
кви для Стрільбицького проминули, він
повертає на рідну землю в Галичину.
Українська громада в Мадріді в 1953 р-
Син Іван закінчує теологічні студії у
Львові, одержує парохію в селі Теку
чій, коло Коломиї і там Доротея, ви
ростивши п'ятеро внуків, спочила на
сільському цвинтарі. Родина ця дала
нам кількох учителів, священиків, ліс
ничих та інженерів.
Поза приватними зв'язками, в Еспа
нії існувала нитка загальних до нас
симпатій. Коли 19. 9. 1914 митрополи
та Андрея Шептицького арештували
росіяни, то Австрія хотіла рятувати йо
го. Тому, що вона була у війні з Мос
квою, переговори з Петербургом вів у
тій справі еспанський амбасадор у Від
ні, де Кастро. Відомо, що Австрія за
особу Митрополита Андрея давала мос
ковського шпигуна Дмитра Янчевець-
кого, але Росія відкинула пропозицію.
На жаль відносні документи еспансь-
кої амбасади у Відні, з багатьома ін
шими, або пропали, або так припали
порохом, що на їх слід нині попасти
не можна.
254