Basic HTML Version
УКРАЇНСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ В АЗІЇ
Написав ШАН СВІТ
Півсторіччя тому українська опінія
не надавала жадного значіння тисячам
українських переселенців, що мандру
вали далекими шляхами до Азії, Аме
рики та інших країв. Наші політичні
діячі та література дивилися на ці яви
ща, як на неґативні з погляду інтере
сів властивої України.
Але не було іншої розв'язки питан
ня: щороку певна частина українсько
го населення залишалася з чим раз
меншими перспективами на матеріяль-
ний достаток, через недостачу землі
для хліборобства, з другого боку, на
Україну сунули тисячі робітників з пів
ночі на новобудови, на дрібну ремісни
чу працю по селах і т. п. Тимто укра
їнський селянин, іґноруючи офіційну
політику царського уряду, а також опі-
нію власних провідників та діячів, пе
реїздив тисячами до Азії, як перед тим
колонізував Кубанщину та Північний
Кавказ. На цих землях, колишнього
українського Тмутараканського кня
зівства, він привернув Україні просто
ри, що колись їй належали.
Одночасно посилювалася й україн
ська колонізація берегів Чорного моря
з півночі, закріплювався стан посідан
ня земель, втрачених за часів татарсь
ко-монгольської навали та Руїни. От
же, український селянин своїм плугом
приєднував Україні, повертав наново
її історичні землі й закріплював їх за
собою.
Переселенці до Сибіру, а пізніше до
Зеленої України, спочатку не мали
жадного вигляду на вдержання свого
національного обличчя. На широких
просторах південного Сибіру, степів
Казахстану або на далекій Примор-
щині та Амурщині, що вчора ще були
частинами Манджурії, кидалися вони
нуждою в тяжкі умовини життя.
Москалі гадали, що на сибірських
просторах переселенці із різних частин
імперії перетопляться в „єдиний русс-
кий народ" і втратять своє національ-
Артисти Кармелюка-Каменського в Японії в 1915 р.
263