Basic HTML Version
УКРАНЩІ НА ЦЕЙЛЬОНІ
Написав д-р інж. РОМАН ШЕХОВИЧ
Про острів Цейльон згадує історія
вже в б віці перед народженням Хрис-
та. Да вня столиця Цейльону Анурадга-
пура була мільйоновим містом тоді, ко
ли народився Хриетос. Традиція опо
відає, що один із мудреців, які вітали
новонароджене Боже Дитятко, — це
король у Яфні Ґаспар Перієр Перу-
маль (Яфна — це місто на півострові
Цейльону, що так само називається і
колись там була держава тамілів). Ці
міста на Цейльоні виникали, доходили
до вершка своєї слави і зникали в
джунґ лях, і тепер науковці відкрива
ють їхні руїни. І так у минулому віці
відкрито руїни Анурадгапури, які огля
дають світові туристи. В цій Анурадга-
пурі показують , ,найстарше" дерево сві
ту (фікус релі ґ іоза). Це дерево росло
з галузки дерева, яке в Індії посадив
був сам Будда. Цю галузку привезла
на Цейльон королівна Санґгамутипу і
посадила її 288 перед народженням
Христа. І друга колишня столиця Цей
льону — Полоннарука — з алишила
лише руїни в джун ґ лях Цейльону.
Тільки третя столиця дотривала до те
перішніх часів. Це місто Канди, що має
найкращий у світі ботанічний город,
але воно вже не столиця Цейльону, бо
теперішня столиця — це Кольомбо.
Та хоч острів Цейльон має таку дав
ню історію, то держава Цейльон нале
жить до наймолодших держав світу.
Цейльон — 400 км. завдовжки і в най-
ширшому місці 200 км. завширшки. Од
на третя частина острова — це гори з
прекрасними краєвидами, водоспадами
й плянтаціями чаю та кавчуку. Ко
льомбо — це 300,000 місто з найдо
рожчим портом у світі і другий порт
щодо краси після Буенос Айресу в Ар
гентині. Всіх мешканців на Цейльоні
нараховують 6 мільйонів. Найбільше
між ними еінґалезійців (4.6 мільйона),
ЦІ
І
Українці на Цейльоні: інж. В. Шехович,
автор статті, ствердив, що пластовий
однострій „перша кляса" на тропи.
на другому місці стоять тамілі (1.5
міл. ). Але 41 тисяча так званих „бур-
ґерів" (нащадки португальців і ГОЛ
ЛАНДЦІВ) грає головну ролю в житті
Цейльону. Вони займають провідні ста
новища, хоч тепер видно тенденцію
притягати до адміністрації країни еін
ґалез ійців і тамілів. Чистих європей
ців є там коло 6,000. Крім того там жи
вуть маляйці та коло 2,000 веддів. Ці
ведди — це одно з найстарших у світі
племен, яке майже в первісному стані
дійшло до наших днів. Тепер воно жи
ве в найбіднішій частині острова і по-
іюлі вимирає, зустрінувшись із злими
сторінками людської цивілізації.
Хоч клімат Цейльону тропікальний,
то європейці легко там можуть жити,
бо постійні вітри від моря лагодять, мов
величезні вентелятори, надмірну горяч.
Держава видає великі гроші на бороть
бу з малярією, і в сухих околицях не
більше комарів, як у Львові.
Цейльон має гарні перспективи роз
витку. Чужинцям він завдячує свій
розвиток. Бо чужинці — це чай і кав-
чук, а також кокосовий горіх. Вони да
ють добробут місцевому населенню, яке
живе на найвищій життєвій стопі в
Азії. Також у лісовому промислі дере-
288