Basic HTML Version
УКРАЇНСЬКІ ЛІКАРІ В АМЕРИЦІ
Написав д-р РОМАН ОСІНЧУК
Сьогодні, по кількалітньому побуті в
Америці, кожен з нас, новоприбулих,
вже до деякої міри заакліматизувався
у цьому Новому Світі, у цій новій кра
їні та новоприбраній батьківщині.
Ми зі спокоєм дивимось на нюйорк-
ські хмародери, їздимо галасливою під
земною залі зницею, звикаємо до цьо
го страшного автомобілевого руху на
вулицях, привчаємо свої руки до скоро
го такту фабричних машин, а навіть
наші ноги автоматично дотримують
кроку тим усім прохожим американ
цям, які завжди й всюди є в поспіху.
Але як же інакше ми собі уявляли
цю Америку, їдучи кораблем, ЯК жє
інакше дивились на неї, зокрема на
Ню Йорк, ставляючи перші кроки по
його залюднених вулицях. ..
А чи десять років тому хтонебудь з
нових іміґрантів бодай мріяв про те,
що він по таких складних і страшних
життєвих закрутах останньої світової
війни живий доїде до Америки і тут
буде закладати підвалини під своє но
ве життя?.,. Я думаю, що це перейшло
всякі мрії кожного з нас. Ми, діти ши
роких ланів України, заслухані в пісню
жайворонків, музику пільних коників
чи вечірній шепіт розлогих тополь, лю
бимо свою батьківщину й ніколи не ду
мали пускатись у мандри. Сільська
психіка, я ка так сильно позначилась
у цілому нашому громадському й полі
тичному житті, не дозволяла навіть ду
мати про те, щоб залишати свою бать
ківщину.
Тож чи, живучи в таких умовинах,
могли мріяти наші старші колеґи й
громадяни-лікарі, такі, як Озаркевич,
Курівець, Панчишин, Бурачинський і
інші на Східній Україні, що колись в
Америці буде коло 600 лікарів і стома
тологів? Чи могли мріяти колеґи мо
лодшої генерації, що їм удасться вир
ватись у світ з-поза щільних границь
передвоєнної Польщі або з-поза залі з
ної куртини страшної російсько-совєт-
ської деспотії?
Загальні Збори Українських Лікарів в
Ню Норку. Промовляє д-р Роман Осінчук.
А чи знали лікарі -американці укра
їнського походження, такі перші піоне-
ри-лікарі, як Судаловський, Ордон, Во
лодимир Сіменович, Грановицький, Ко-
ізаль, а з молодших Мирослав Сімено
вич, Кібзей, Смук, Гарасим, Скегар,
Неллі Пелехович-Гайворонська і ще
молодші, як Петришин, Барон чи інші,
що до них колись прибуде така маса
нових лікарів і братів по крові?
А однак у цій нежданій і дуже скла
дній політичній ситуації останньої вій
ни це сталось дійсністю. Ба що більше!
Кілька соток лікарів, які прибули те
пер, разом з своїми братами і колега
ми, що в Америці народились, створи
ли навіть свою професійну організацію,
якій на ім' я: Українське Лікарське То
вариство в Америці.
ПІДГОТОВА ДО СТВОРЕННЯ ТОВА
РИСТВА
Потребу такої організації відчував
кожен лікар, який робив перші кроки
по американській землі, особливо на
310