Basic HTML Version
МОЛОДЬ У.Н.СОЮЗУ
Написав ГРИГОРІЙ ГЕРМАН
Українська громада у Вилксбері,
Пенсилвенія, пережила всі піонерські
досвіди нашої іміграції в Америці. Вже
в 1905 році основано тут відділ 99 УН-
Союзу, а три роки пізніше постав від
діл 223-ий і оба відділи взялися до бу
дови церкви. При церкві зорганізова
но хор, опісля оркестру. Почалися кон
церти, пердставлення, сходини читаль
ні Просвіти. Громада реаґувала відпо
відно до подій в ріднім краю — були
віча, маніфестації, збірки, Український
День тощо.
Згодом виростала тут роджена мо
лодь і організувалась в клюби. Між ін
шими, зорганізовано тут спортову дру
жину УНСоюзу, яка виграла чемпіо
нат у бейзбол в pp. 1938, 1939 і 1940.
Був тут хвилево створений чоловічий
хор УНСоюзу, який несподівано заго
стив до Сейр, Па., і дав одинокий кон
церт на празнику 236-го відділу УНСо
юзу в травні 1940 року.
Мобілізація в 1941 році почала за
бирати молодь — одні вступали до вій
ська, інші виїжджали на працю у фаб
риках воєнної індустрії. Організаційне
життя почало нидіти, а в часі війни во
но зовсім занепало. Кінець війни не
приніс очікуваної зміни, але навпаки,
давалась відчувати нехіть до будь-якої
громадської праці. Відділи братських
запомогових організацій не могли від
бувати звичайних зборів, бо члени на
збори не приходили. Старше громадян
ство ніби втомилось, а молодь збайду
жіла.
Так, в 1947 році приєднування нових
членів до УНСоюзу виглядало безна
дійним, бо молодь не цікавилася забез
печенням. Проте чимось треба було її
зацікавити. Порадившись з дружиною,
ми ствердили, що молодь вимагає то
вариського життя, якого не дає ні один
з п'ятьох місцевих відділів. Дальше,
ми погодились на цім, що товариське
життя треба получити з працею. А
врешті, щоб оминути непорозуміння з
іншими організаціями, ми прийшли до
висновку, що тут треба зорганізувати
клюб з молодих членів місцевих відді
лів і назвати його „Молодь Українсь
кого Народного Союзу."
Наступним і найважнішим кроком бу
ло покликати відповідних молодих лю
дей до зреалізування цього пляну. Пер
ша, Юлія Конюх (тепер замуж. Та-
щук) відгукнулась з захопленням на
цей задум. На перших зборах, 17 серп
ня 1947, було 15 членів місцевих відді
лів, які прийняли пропозицію оенуван-
ня клюбу під назвою „Молодь Україн
ського Народного Союзу". Вибрано уп
раву клюбу і вирішено влаштувати бен
кет в користь українським сиротам —
жертвам війни. На наступних зборах,
що відбулись один тиждень пізніше,
роздано членам білети на бенкет й про
голошено, що зібрано понад сто долярів
на оголошення до програмової книжки
з нагоди бенкету, що мав відбутися за
два місяці.
Молодь УНСоюзу взялася до праці з
таким запалом, що перший бенкет про
йшов дуже успішно, а фінансова сто
рона дописала так, що вислано $300
для сиріт на руки єпископа Амврозія.
Подібні бенкети влаштовувано в на
ступних роках, щоб продовжити тради
цію першого успіху. Одначе праця
клюбу не обмежувалася на бенкетах.
Клюб обходив річно Маланчин Вечір,
відбувались прогульки, пікніки, а в
травні 1949 року відбулась прогулька
до Ню Йорку, щоб приглянутись вис
таві „Гомін України" в Карнеґі Гол.
Отже, почалось товариське життя по-
лучене з працею і під фірмою УНСо
юзу, а це притягло нових членів з ро
дженої тут молоді. Вписався теж в чле
ни УНС адвокат Осип Томащик, сло
вак з роду, який причинився багато до
327