Basic HTML Version
ЧЕТВЕРТИЙ УНІВЕРСАЛ У. Ц. РАДИ
22 СІЧНЯ 1918
„Народе України!
Твоєю силою, волею, словом утворилась на Українській Зем
лі вільна Українська Народня Республіка. Здійснилася давня мрія Твоїх
батьків, борців за волю й право робочого люду!
Та в трудну годину народилась воля України. Чотири роки
жорстокої війни обезсилили наш край і народ. Фабрики не виробля
ють товарів. Підприємства здержують свою працю, залізні дороги роз
биті, гроші падають у ціні. Скількість хліба зменшується. Наступає
голод. По краю розмножилися ватаги грабіжників і убийників, особ
ливо, коли з фронту рушило російське військо, творячи кріваву різню,
безлад і руїну на нашій землі.
З приводу всього того не могли відбутися вибори до Укра
їнських Установчих Зборів у визначенім нашим попереднім Універса
лом реченці й не могли відбутися ті Збори, визначені на нинішній день,
щоб перебрати з наших рук тимчасову найвищу революційну власть
над Україною, установити лад у нашій Народній Республіці й зоргані
зувати нове Правительство.
А тим часом петроградське Правительство Народніх Коміса
рів виповіло війну Україні, щоб повернути вільну Українську Респуб
ліку під свою власть, і посилає на наші землі свої війська — червону
ґвардію, большевиків, які граблять хліб у наших селян і без ніякої
заплати вивозять його в Росію, не зоставляючи навіть зерна, приготов
леного на засів, убивають невинних людей і сіють усюди анархію, убий-
ство й злочин.
Ми, Українська Центральна Рада, робили всякі заходи, щоб не
допустити до тої братовбивчої війни двох сусідніх народів, але петрог
радське Правительство не пішло нам назустріч і веде дальше кріваву
боротьбу з нашим народом і Республікою.
Крім того те ж саме петроградське Правительство Народніх
Комісарів починає проволікання мира й закликає до нової війни, нази
ваючи її „святою". Знов поллється кров, знов нещасний робочий люд
буде мусіти приносити в жертву своє життя.
Ми, Українська Центральна Рада, вибрана з'їздами селян, ро
бітників і салдатів України, в ніякім разі не можемо згодитися на те,
ніяких війн піддержувати не будемо, бо український народ бажає мира
й мир повинен прийти можливо як найскорше.
Та для того, щоб ні російське Правительство, ні ніяке інше
не ставило перешкод Україні в установленню того бажаного мира, для
того, щоб повести свій край до ладу, творчої праці, закріплення рево
люції й нашої волі, ми, Українська Центральна Рада, оповіщусмо всім
горожанам України:
Віднині Українська Народня Республіка стає самостійною, від
нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського На
роду.
31