Basic HTML Version
РІК 1918 В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ
ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ
Написав Іван Кєдрин
Український зрив у 1917-му році
безпосередньо після перших револю
ційних подій у Петрограді й Москві,
відомий під назвою чито української
революції, чи визвольних змагань
1917/21 років, широко насвітлений у
писаних творах, а ще, мабуть, ширше
живим словом. Є в літературі про цей
наш історичний період книжки трив
кої інформаційної вартости, без уваги
на їх, інколи дуже дискусійну, чи на
віть недискусійно неґативну, тенден
цію. Несприйнятливу для старшого
покоління, що брало безпосередню
участь у тих подіях з-перед 40 років,
а тим паче для молодшого, що зде-
більша захоплювалось гаслами новіт
нього націоналізму в Західній Укра
їні, чи перейшло через горнило під-
советської дійсности у Східній Укра
їні, — таку несприйнятливу комуніс
тичну тенденцію має, напр., три томо-
ве „Відродження Нації" В. Винни-
ченка (Відень 1920). Проте, навіть на-
півпашквільний характер цього твору
не всилі відібрати йому вартости, як
джерела фактичної інформації про
дати й факти, про тексти документів,
народжених у тому часі. Чотири-то-
мові „Замітки і матеріяли до історії
української революції" П. Христюка
(Відень 1921-22) носять на собі також
печатку лівоесерівського думання од
ного емігрантського гурту 1920-х p.p.,
але вони є так само скарбом фактич
ного матеріялу, як двотомовий „Ар
хів української революції" О. Доцен-
ка (1923-24). „Історія України" 1917-
1921 pp. Дмитра Дорошенка (Ужго
род 1932-34), є, мабуть, найкращим
суцільним і ретроспективним твором
зрілого політика-історика ліберально-
консервативного напрямку, надзви
чайно обережного у висловлюванні
своєї інтерпретації. Всі найважли
дати й факти зібрані в „Українсі:
Загальній Енциклопедії" Коломи, г
кого видання В. Микитюка з 1934
т,а в „Енциклопедії Українознавст
-
.
Мюнхен 1949.
Про різні окремі періоди й події по
явились окремі брошури, як, напр..
про т. звану Болбочанівщину й т. з';п-
ну Оскілківщину, дармащо й досі рі:;-
ні ті події становлять предмет диску
сії й різнородної інтерпретації. Маємо
теж твори тривкої вартости у мем
арній літературі, — згадати б тільки
спомини Ісаака Мазепи, Євгена Ко-
новальця, Віктора
Андрісвського.
Уже в Америці видано грубий том
писань Симона Петлюри. По часопи
сах розсіяні сотні статтей з тематикою
тих років. А від якого 1922 року у
щорічну традицію ввійшло в Гали
чині аж по 1939-ий рік святкувати ро
ковини 22-го січня і 1-го Листопада,
і на святочних сходинах у честь тих
подій сказано чимало вартісного й
цікавого. Від кінця останньої війни
по нинішній день у всьому вільному
світі відновлено цю традицію щоріч
них святкувань названих подій, з про
мовами й доповідями. Окрема поваж
на література присвячена суто війсь
ковій частині років 1917/21, а допо
віді, виголошувані з нагоди різних
роковин, напр., Зимового походу, вка
зують, що не припинились досліди
військовиків і військових істориків.
І тому, хоч і пропали безцінні архів
ні матеріяли, проте, історія років
1917-21 в Україні є вже досить ясною
і проглядною картою для кожного,
хто нею цікавиться.
Здається також, що деякі донедав
на ще спірні проблеми, як ось, на
приклад, найкардинальніша: чому са-
79