Basic HTML Version
Третім важливим вислідом виборів
був факт, що всі польські кандидати
на терені львівського Апеляційного
Суду, який обіймав на крайньому за
ході Перемиський, Ярославський й
Сяніцький повіти, здобули не цілих
25 процентів відданих голосів. Це
було повним доказом того, що східня
Галичина — це край безперечно у-
країнський, і рівночасно здемаскува-
ло ролю
польської
адміністрації
при списуванні галицького населен-
ВАЖЛИВА ПРИЧИНА
-- •
• і
' • ' •
• • * . ' • • • • ' ' . ' • ' " ' •
На фронті стоїть наш стрілець на вар
ті перед окопами. Стоїть, а час довжить-
ся. Врешті спостерігає що стоїть годи
ну за довго. Не багато думаючи сходить
зі стійки і йде до відділу. Підстаршина
починає сварити за те, як міг так зро
бити. Стрілець виправдується:
— Пане десятнику! Голошу слухняно,
що я собі так подумав: не добре, щоб
довше стояв один і цей сам стрілець на
варті, бо противник готов ще подума
ти, що в нас нема більше війська.
***
В КАСАРНІ
— Стрілець Щипавка! — кричить віс
тун. — Скажи, що стрілець повинен за
раз рано зробити?
— Одягнутися.
— Зле! Скажи ти, Баричко!
— Умитися!
— Зле! Капуста!
—• Піти за потребою.
— Зле! Ніхто з вас не знає. Повинен
ще увечері вичистити всі ґудзики від
однострою! Зрозуміли ?
ня, яке досі було постійно безсором
но фальшоване.
А для нашого національного роз
витку — червневі вибори дали, окрім
різних здобутків, велике піднесення
духа і поштовх для дальшої інтен
сивної народної праці. Протягом тих
сімох років перед першою світовою
війною наш поступ на всіх д і лянках
національного життя був більший і
надійніший, ніж за цілий ряд попе
редніх десятиліть.
ГРЕХ ЗА ХУДОБИНУ
Два старі галицькі „ляндштурмаки"
йдуть на стежу в Карпатах. Нараз по
бачили в долині козаків. Один з них на
мірюється, щоб стрілити. Другий каже:
•— А вважайте, куме, щоб ви коня не
поцілили; все то шкода худобини.
І ВШ ТАК ДУМАВ
Сотник Кишка каже до чури:
—• Грицьку, мені здається, що печеню
сьогодні щось чути.
— Голошу слухняно, і я так думав,
пане сотнику, але не хотів вам псувати
апетиту.
ВІЙСЬКОВА ЗУПА
Під час снідання до сотні надходить
старшина.
— Чого ж ви хлопці такі поквашені?
Один із стрільців подає йому їдунку.
Старшина пробує і каже:
— Що ж ви хочете. Це ж зовсім добра
зупа!
— Так, але куховар каже, що це кава.
Зі
ІЗ СТРІЛЕЦЬКОГО ГУМОРУ
95